Турівська вулиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ (Плоське). Пролягає від Оленівської вулиці до Набережно-Хрещатицької вулиці.

Прилучаються вулиці Почайнинська, Оболонська і Юрківська.

Турівська вулиця вперше позначена на проектному плані 1812 року під такою ж назвою. У 1869 році назву було офіційно затверджено (рос. Туровская). Назва вулиці походить від Турівської божниці, що існувала тут за часів Київської Русі та від струмку Турець, правої притоки р. Почайни, який протікав неподалік (тепер у колекторі).

Забудова вулиці вельми еклектична, будинки являють собою суміш різних стилів та епох. Серед них: класичні «сталінки» (буд. № 12, 32, 30/55), «хрущовка» серії 1-438-5 (№ 19), дев'ятиповерхова цегляна «хрущовка» (№ 4), сучасні будинки, зведені за індивідуальними проектами (№ 9, 18-20, 15, 24, 29, 31)

На вулиці залишилося кілька будинків початку XX століття. Найцікавішим з них є будинок № 26 — колишній Подільський денний притулок для дітей робітничого класу, зведений у 1905–1907 роках за проектом архітектора П. Лебедєва. Це був один з п'яти аналогічних закладів, заснованих в Києві Товариством денних притулків для дітей робітничого класу, яке діяло з 1874 року.