На поч. 20 ст. загальна площа садиби впродовж 1-ї пол. 19 — поч. 20 ст. До наших днів від неї збереглися розташовані на червоній лінії вул. Костьольної Олександрівський костьол (№ 17, 1817—49), будинок домініканського монастиря (№ 13-а, 19—20 ст.), флігель для прислуги (пізніше школа, № 13-б, 1824, 1862), огорожа з брамами (вул. Костьольна 17 — вул. Трьохсвятительська, 7, 1-а пол. 19 — поч. 20 ст.), з боку вул. Трьохсвятительської — прибутковий будинок (№ 7, 1913—14), у глибині садиби — сторожка (вул. Костьольна, 17, 1884) і флігель з господарським льохом (вул. Костьольна, 13-д, 1862). Стайні, каретний сарай та інші господарські будівлі, споруджені на подвір'ї 1874, не збереглися.
1993 праворуч від паперті костьолу встановлено пам'ятний знак жертвам тоталітарного режиму (вис.- 6,62м, шир.- 2,62 м), виготовлений у Польщі. Традиційний високий латинський хрест із сталі встановлено на низькому двоступінчастому бетонному подіумі. Виготовлений об'ємно хрест (з внутрішньою порожниною) має наскрізний фронтальний отвір. Горизонтальна перемичка ділить отвір на дві частини так, що зверху утворюється рівнораменний грецький хрест, у середохресті якого на дзвоновій фермі підвішено бронзовий дзвін. На раменах, верхів'ї та основі грецького хреста — напис польською мовою накладними бронзовими літерами й дата: «Віра, надія, любов, 1993». У нижній частині латинського хреста бронзова плита з рельєфним написом: «Пам'ять жертвам за віру і Батьківщину. 1917—1991». Дзвін має рельєфні написи латиною — на чоловому боці девіз: «Завжди вірний» і зображення хреста, на зворотньому — польською: «1808—1992. Ливарня Анни Фельчинської-Чецьор і Збігнева Фельчинського майстра людвісарського». Нижче в колі — зображення геральдичного герба з написом латиною по колу: «Ян Пурвінський єпископ Житомирський».