У 1758 на цьому місці споруджено невеликий одноповерховий цегляний будинок, де, окрім інших приміщень, була настоятельська кухня. 1832 до нього з півдня добудовано одноповерховий об'єм і над новоутвореною Г-подібною у плані спорудою влаштовано спільний бляшаний дах. Поряд з ним (зі східного боку) 1873 збудовано літню дерев'яну залу для занять співами (не збереглася). 1894 за проектом арх. В. Ніколаєва замість одноповерхового будинку спо­руджено новий. 1998—99 реконструйований з добудовою мансардного повер­ху (арх. А. Шульгач — інститут «Укрпроектреставрація», підрядні роботи — ЗАТ «Укрреставрація»).

Будинок двоповерховий, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний з ризалітами входу та сходової клітки на південному й східному фасадах. Внутрішнє планування коридорне двобічне, на другому поверсі містилася зала. Оздоблений у цегляному стилі. Вікна прямокутні, стіни першого поверху гладенькі, другого — розкреслені міжвіконними лопатками. На рівні новозведеного високого даху з заломом добудовано чотири аттики — над ризалітами входу та сходової клітки й два симетричні — на західному фасаді. Будинок — складова частина ансамблю споруд Михайлівського Золотоверхого монастиря.

У радянський час використовувався як відомче житло. Тепер — гуртожиток Духовної академії і семінарії, відкритих при монастирі [830].