Історична довідка:
Будівлю, що сильно постраждала під час пожежі 1811, відновлено 1817 за проектом арх. А. Меленського із збереженням первісних барокових архітектурних форм. 1865—66, під час капітального ремонту, бані й маківки позолочено. 1945—46 проведено капітальний ремонт собору, значно ушкодженого під час війни; барокову форму завершень не відновлено.
Мурований, тинькований, шестистовпний, триапсидний, базилікальний. Рішення плану традиційне для давньоруської архітектури. Основною відмінністю від давньоруських храмів базилікального типу є розміщення трьох бань на поздовжній осі будівлі — схід—захід, як це спостерігається у дерев'яних українських тридільних церквах. Споруджений у формах українського бароко.
Прорізані високими вікнами з півциркульними перемичками фасади розчленовано пласкими лопатками відповідно до внутрішнього просторового поділу. Поздовжні фасади завершено пишно декорованим ліпленим орнаментом масивних фронтонів (по два на кожному). В інтер'єрі збереглися фрагменти настінних розписів 19 — поч. 20 ст.
Собор — оригінальний зразок культової споруди у стилі українського бароко [1795].
Вознесіння Господнього собор, 18—19 ст.
Вознесіння Господнього собор, 18—19 ст.
Вознесіння Господнього собор, 18—19 ст.
Вознесіння Господнього собор, 18—19 ст.
Вознесіння Господнього собор, 18—19 ст.
Вознесіння Господнього собор, 18—19 ст.
Вознесіння Господнього собор, 18—19 ст.
Вознесіння Господнього собор, 18—19 ст.
Вознесіння Господнього собор, 18—19 ст.
Вознесіння Господнього собор, 18—19 ст.
Вознесіння Господнього собор, 18—19 ст.
