Запроектовану на захід від трапезної будівлю кухні не споруджено. На нижньому поверсі містилися келії для прочан (монастирський готель), на верхньому – трапезна зала, буфет та службові приміщення. В радянський час будинок не раз переплановували у зв'язку з пристосуванням під різні державні установи. Після передачі монастирю його коштом проведено ремонтно-відновлювальні роботи.
Будинок двоповерховий, мурований, тинькований, у плані прямокутний із заокругленим північно-східним наріжжям, видовжений по осі південь–північ. Дах двосхилий з бляшаною покрівлею. Планування коридорного типу з двобічним розташуванням приміщень. Перекриття пласкі дерев'яні. Оформлений у стилі класицизм.
Фасади членовано ритмом прямокутних віконнях прорізів. Звернені на подвір'я монастиря східний та північний фасади у нижньому ярусі рустовано та декоровано замковими каменями над віконними прорізами. Стіни увінчує профільований карниз. Вхід у будинок на північно-східному наріжжі оформлено шестиколонним портиком великого тосканського ордера, завершеним аттиком.
Споруда – оригінальний зразок цивільної архітектури Києва доби класицизму [1810].