У 2-й пол. 19ст. на місці знищеної пожежею дерев'яної будівлі знов зведено дерев'яну, у плані прямокутну споруду, яка простояла до пожежі 1893. На поч. 20 ст. на цьому місці споруджено одно-поверховий мурований корпус келій пекарів й проскурні. В радянській час не раз перепланований з пристосуванням для розміщення різних установ.

Одноповерховий, мурований, у плані прямокутний. Первісне планування коридорного типу з двобічним розташуванням приміщень. Дах вальмовий.

Оформлений у цегляному стилі. Скромною окрасою чолового фасаду є вінцевий карниз незначного виносу та нескладної форми лиштви віконних прорізів, які розмежовано лопатками.

Корпус — історична складова комплексу забудови монастиря.