Дату побудови споруди та ім'я автора документально не встановлено. Проте, зважаючи на архітектурні форми зрілого класицизму, властиві також розташованому поряд (на схід), спорудженому в 1850-х рр. арх. М. Самоновим келійному корпусу № 10, можна припустити, що корпус № 9 побудований одночасно тим самим архітектором.

Будинок двоповерховий, мурований, тинькований, побілений, у плані Г-подібний. Дах вальмовий, покрівля бляшана. Планування трисекційне. Перекриття пласкі. Оформлений під впливом пізнього класицизму.

Звернені до соборної площі південний та східний фасади декоровано найпишніше. Вони мають чітке поповерхове членування, підкреслене профільованим гуртом, який над перемичками вікон першого поверху поєднано із замковими каменями. Перший поверх декоровано дощаним рустуванням. Подібно оздоблено центральну частину другого поверху на південному фасаді. П'ять розташованих тут віконних прорізів увінчано горизонтальними сандриками складного профілю на фігурних кронштейнах. На чоловому (південному) фасаді симетрично розміщено входи в будинок, обладнані дерев'яними ґанками та піддашками. На північному (тильному) фасаді влаштовано двоповерхову дерев'яну засклену веранду.

Будинок — невід'ємна складова архітектурного ансамблю монастиря [1808].