У радянський час використовувався як цивільний житловий. Не раз переплановувався. Прибудову серед. 19 ст. до північного фасаду розібрано. Після передачі будинку монастиреві на його замовлення за проектом, розробленим в інституті «Укрпроектреставрація» (арх. Н. Картамишева), здійснено реставрацію пам'ятки. Одноповерховий з підвалом, мурований, тинькований, у плані прямокутний (наближений до квадрата). Дах вальмовий з мансардним приміщенням у горищному просторі. Планування змішаного типу. Перекриття підвалу склепінчасті, першого поверху — пласкі залізобетонні. Оформлений у стилі класицизм.

Центральну частину чолового східного фасаду акцентовано розкріповкою з трьома віконними прорізами, завершеною трикутним фронтоном. З обох боків від неї симетрично прорізано по два вікна. Замкові камені й архівольти в оформленні віконних прорізів пластично членують гладеньку поверхню фриза. Декоративну пластику фасадів доповнюють горизонтальне рустування та модульйони вінцевого карниза. П'ять входів у будинок на трьох другорядних фасадах обладнано ґанками зі сходами.

Будинок — яскравий зразок цивільної житлової архітектури Києва поч. 19 ст., вирішений у стилі класицизм [1798].