Розміри будівлі в плані: 17,6 х 17,6 м. Орієнтована по осі північ—південь. Фундаменти збереглися повністю, стіни — на вис. до 0,5 м. Фундаменти стрічково-переривчасті завширшки 0,9 м; глибина закладання — 0,6 м. На дні фундаментного рову виявлено рештки дерев'яних субструкцій — квадратні в перетині бруси (25 х 25 см, 18 х 18 см), покладені навхрест. Бруси було залито вапняно-цем'янковим розчином з домішкою каміння (пісковик, граніт). Дослідження кладки стін виявило кілька періодів будівництва і перебудов. Початкова конструктивна основа споруди — хрещаті в плані пілони. В перший будівельний період використовувалася кладка системи «opus mixtum» із заглибленим рядом, що чергується через три-чотири шари з рядами каменю на цем'янковому розчині. З зовнішнього боку на частинах стін, що збереглися, знайдено залишки цем'янки блідо-рожевого кольору з фракціями товченої цегли. Кладка високої якості, монолітна. Розміри використаної плінфи: 34 х 27 х 4,5 см. Ззовні будівлю розчленовано лопатками, згідно з її внутрішньою структурою. Західна її камера являла собою лоджію з чотирма отворами для дверей. 1230 трапезна була пошкоджена під час землетрусу, після чого всередині і ззовні будівлі зведено додаткові стіни. Наступні перебудови й укріплення здійснено в системі рівношарового мурування. Фундаменти завглибшки 0,93 м забутовано каменем, битою плінфою і землею з фундаментного рову. Трапезну прикрашав фресковий живопис, про що свідчить велика кількість фрагментів тиньку із залишками фарби і цвяшків для кріплення фрескового тиньку. Серед знахідок — фрагменти голосникової кераміки, уламки шиферних плит, полив'яних керамічних поліхромних плиток долівки складної конфігурації, чотири глиняні корчаги. Пам'ятку законсервовано. Матеріали дослідження зберігаються в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику та в Інституті археології НАН України [1436].