Складається з двох ділянок: 1) муру між Великою лаврською дзвіницею (корпус № 81) і будинком намісника (корпус № 1) та 2) муру з брамою між Великою лаврською дзвіницею та келіями крилошан (корпус № 3).

Мур між Великою лаврською дзвіницею та будинком намісника, 1731—45.
Продовжує площину стіни чолового фасаду будинку намісника, з протилежного боку прибудований до південного фасаду Великої лаврської дзвіниці, обмежує сад зі сходу. Ідентичність архітектурного оформлення чолових фасадів муру та будинку намісника Лаври на рівні першого поверху (1745), час побудови Великої лаврської дзвіниці (1731-45), план монастиря 1785, на якому по лінії муру розташовано втрачене крило будинку намісника, дають підстави віднести спорудження цієї ділянки муру до 1731-45.
Не виключено, що автор проекту – архітектор Й.-Г. Шедель, який будував у цей час келії квасоварів (первісний об'єм одноповерхових келій намісника Лаври) та Велику лаврську дзвіницю. Зведений під один карниз з першим поверхом будинку намісника, цегляний, тинькований, побілений, завершений двосхилим бляшаним дахом. Вирішений у формах українського бароко. Асиметричний за композицією. Декорований двома блендами, ритм яких продовжує характер ритмічного чергування вікон на чоловому фасаді будинку намісника, з трицентровим арковим отвором хвіртки біля дзвіниці, обладнаним металево-ґратчастою стулкою. Обрамлення ніш бленд повторює обрамлення віконних прорізів першого поверху сусіднього будинку, основу якого складає широка рамкова лиштва. Верхні частини ніш акцентовано лучковими архівольтами із замковими каменями та сандриками: лучковим і складним (з двох зустрічних волют), що продовжують прийом їх чергування на чоловому фасаді будинку намісника. Підвіконні частини прикрашено фі- льонками. Ідентичний оформленню бленд декор нижчого отвору хвіртки доповнює невеличке «сліпе» віконце над ним, підкреслене дрібнопрофільованим хвилястим сандриком. Стіну завершує потужний дрібнопрофільований карниз, розкріпований над роз-міщеними у простінках фільончастими лопатками. На вкрай лаконічному за рішенням садовому фасаді дрібнопрофільований карниз завершує нерозчленовану гладінь стіни.

Мур з брамою між Великою лаврською дзвіницею та келіями крилошан, середина 1740-х років – початок 19 століття.
Поєднує зазначені споруди, відокремлює сад у його північно-східній частині від головного лаврського подвір'я. На плані Лаври 1785 позначено прибудовану до Великої лаврської дзвіниці частину муру, яка не поєднується з келіями.
Мур у сучасному вигляді з'являється вперше на гравюрах початку 19 століття. Тому, вірогідно, його споруджено у період з 1740-х років до початку 19 століття. Цегляний, тинькований, побілений, завершений двосхилим бляшаним дахом. Заввишки дорівнює першому поверху келій. У середній частині прорізаний отвором брами, який оснащено двома суцільнометалевими стулками.
Оформлений у стилі бароко. Деталювання і композиція чолового фасаду, порівняно зі східним, стримані. Отвір брами фланковано двома великими, у висоту стіни, лопатками, що поділяють фасад на три частини. їхні могутні вертикалі збалансовано горизонтально акцентованими елементами: стрічками низького цоколю й широкого антамблемента. Останній складається з гладенької фризової смуги та дрібнопрофільованого, виразно розкріпованого над лопатками карниза. Лаконічне вирішення садового фасаду визначено суцільною гладінню завершеної вузьким дрібнопрофільованим карнизом стіни з отвором брами.
Мур з брамою є однією з найстаріших споруд Лаври, що має виражені стильові ознаки і гідно репрезентує архітектуру малих форм у центральній частині лаврського подвір'я.