1926 споруду включено до складу заповідника як підсобне приміщення – покрівельну майстерню. 1939-41 використовувалася під житло. 1942-43 зазнала значних пошкоджень, за актом від 1944 – 69,4 відсотка. 1948 відбудована «Академбудом» для лабораторії НДІ чорної металургії АН УРСР.

Двоповерхова, з підвалом на стрічкових підмурках, цегляна, пофарбована, тильний фасад тинькований, у плані наближена до Г-подібної. Дах двосхилий, на дерев'яних кроквах, покрівля бляшана. Міжповерхові й підвальні перекриття — дерев'яні балкові. Пла-нування поверхів коридорне однобічне, більшу частину суміжних приміщень (кімнат) зосереджено у дворовому ряді, коридор прилягає до тильного муру. Допоміжні приміщення, одномаршові сходи й великий хол на першому поверсі та побутову кімнату над ним на другому розташовано у малому крилі та в наріжній частині. Стильове вирішення тяжіє до форм класицизму. Головний фасад прорізаний ритмом невеликих прямокутних вікон, обрамлених вузькими лиштвами й завершених широкими лучковими клинчастими перемичками. Останнє бічне вікно великого крила, розташоване трохи вище, може свідчити про існування сходового переходу до сусіднього корпусу № 15. Горизонтальний характер композиційного вирішення чолового фасаду підкреслено вузькими гуртами між поверхами й під вікнами другого поверху, а також карнизом спрощеного профілю. Вхід у середній частині малого крила обладнано сучасним металевим піддашком лучкової форми на бічних ажурних консолях. Тильний фасад, що є частиною зовнішнього лаврського муру, розчленовано міжповерховим гуртом, на рівні другого поверху прорізано чотирма маленькими вікнами без обрамлення. Стіну завершує широкий антаблемент. Оздоблення інтер'єрів не збереглося. Майстерня – типологічно цінний зразок пізньої історичної забудови верхньої території Лаври.
Тепер – гуртожиток Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України (належить їй з 1970-х років).