Для випічки щорічно використовувалося бл. 3,5 тис. пудів пшеничного борошна. 9—11 квітня 1920 будинок пошкоджено снарядами. Вилучені дерев'яні проскурні печатки 7 лютого 1929 були передані до Лаврського музею культів та побуту. З 1925 до кін. 1930-х рр. тут розміщувався хлібзавод № 7, третій поверх був пристосований під житло. 1942—43 споруда зазнала руйнувань.
1946-50 перший поверх слугував складом. На поч. 1950-х рр. за проектом. Республіканських спеціалізованих науково-реставраційних виробничих майстерень (архітектори Є. Лопушинська, І. Шмульсон) корпус відбудовано для лабораторії Інституту чорної металургії АН УРСР з деякими змінами внутрішнього планування.
Будинок триповерховий з цокольним напівповерхом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Дах вальмо-вий, критий бляхою. Односекційний, сходову клітку зміщено відносно цент ральної осі. Планування коридорного типу з двобічним розташуванням приміщень.
Міжповерхові перекриття пласкі, у цокольній частині — цегляні склепінця по металевих балках. Сходи залізобетонні з мозаїчними східцями. Вирішений у цегляному стилі. Два відкриті для огляду фасади мають ритмічно-ярусну тектоніку.
Головний (північний) фасад за композицією асиметричний у зв'язку із зміщенням на схід входу, акцентованого вгорі прямокутним аттиком з позначеною на ньому датою побудови. Основним мотивом архітектурного оздоблення є вертикальні ряди вікон. На першому поверсі вони великі за розміром, тристулкові, на другому та третьому — менші, двостулкові, у спільному заглибленні, оздобленому смужками сухариків. Луч-кові перемички клинчасті, на другому поверсі — з замковими каменями. Го-ризонтальні членування фасаду позначено над цокольною частиною валиком, зубчастим гуртом між першим і другим поверхами та вінцевим карнизом з сухариками, вище якого влаштовано металеве ґратчасте огородження даху. З боку північного фасаду для природного освітлення цокольного поверху зроблено приямок.
Проскурня — важлива споруда господарського призначення у складі історичної забудови монастиря.
Тепер — навчальний корпус Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України [1426].