Сформований з трьох різночасових споруд, з яких найдавніша південна, споруджена за проектом арх. П. Спарро. Пізніше добудовано об'єм середньої частини, перший поверх якого займали склади пива, у 20 ст. — північної.
З 2-ї пол. 1940-х рр. тут містився гуртожиток заводу «Арсенал», після ремонту 1952 — житловий будинок, у кін. 1970х — на поч. 1980-х рр. — ПТУ виробничого взуттєвого об'єднання «Київ». Внаслідок такої експлуатації зазнав значних змін, крім того, був збудований критий перехід до корпусу № 56 (знесено).
Одно-, двоповерховий з напівпідвалом, цегляний, пофарбований. З'єднані переходами три складові частини разом утворюють прямокутний абрис плану з внутрішнім дворядним плануванням та автономними входами. Дахи односхилі й вальмові, покриття бляшане. Міжповерхові перекриття пласкі, сходи дерев'яні.
Стильове вирішення південної та середньої частини тяжіє до ремінісцентних форм класицизму, північної — сучасне. Фасади південної частини прорізано невеликими вікнами з лучковими клинчастими перемичками, розкреслено горизонтальними смугами дрібнопрофільованого карниза, підвіконного гурта й високого цоколю із заглибленими у приямки вікнами напівпідвалу. Двоповерхову середню частину з вузьким фасадом на три прямокутних вікна розчленовано міжповерховим гуртом і завершено широким профільованим карнизом з виразним заокругленням наріжних частин. Фасад найвищої (північної) двоповерхової частини визначають великі квадратні вікна з широкими перемичками.
Споруда — типологічно цінний елемент історичної забудови Гостиного двору.
Тепер використовується як службові приміщення та майстерні монастиря [1504]