Тривалий час використовувався під житло.1979 80 проведено капітальний ремонт будинку (з пристосуванням під обчислювальний центр Міністерства фінансів УРСР), під час якого замінено перекриття по дерев'яних балках на залізобетонні, переплановано приміщення. 1986 будинок передано заповіднику. 2004 реставровано з пристосуванням під готель за проектом арх. В. Хромченкова.
Двоповерховий, на високому цокольному поверсі, цегляний, тинькований, пофарбований, у плані прямокутний, вкритий вальмовим дахом з бляшаною покрівлею. Планування коридорне двобічне. Перекриття пласкі, залізобетонні, над підвалом і цокольним поверхом — цегляні циліндричні склепіння з розпалубками.
Зведений з використанням форм класицизму. Фасади розчленовано міжповерховим, підвіконними та фризовим гуртами, завершено карнизом великого виносу з модульйонами, фланковано пласкими наріжними лопатками. На східному фасаді горизонтальні членування посилено рустуванням першого поверху. Бічні частини з тридільними вікнами виявлено розкріповками та підкреслено обабіч здвоєними пласкими лопатками-пілястрами на висоту двох поверхів. Прямокутні віконні прорізи акцентовано замковими каменями на першому та обрамлено розірваними наріжними лиштвами на другому поверсі. Входи з високих ґанків на південному, північному і східному фасадах оформлено чотириколонними портиками зі здвоєними гладкофустовими колонами та трикутними дерев'яними фронтонами. Ще один вхід — на західному фасаді.
Пам'ятка — цікавий зразок цивільної архітектури серед. 19 ст.
Перебуває у віданні монастиря, використовується як готель [1500].