Євгеній (світське ім'я — Шерешилов Микола; 1827, Чернігів — 23.03.1897, Київ) — церковний діяч. Син диякона. Навчався в Київській духовній семінарії, 1853 закінчив Київську духовну академію. У червні того ж року прийняв чернечий постриг і висвячений на ієродиякона, у вересні — на ієромонаха. Магістр богослов'я (з 1855). З 1856 — інспектор Ярославської духовної семінарії. З 1861 — ректор Чернігівської духовної семінарії й настоятель ніжинського Благовіщенського монастиря, з 14 травня — його архімандрит. З кін. 1861 — ректор і професор Литовської духовної семінарії. З 1870 — єпископ Брестський, з 1875 — Ковенський, з 1877 — Мінський, з 1880 — Астраханський, з 1889 — Ставропольський, з 1893 — Могильовський. Восени 1896 звільнений через хворобу й відправлений на спочинок в один з монастирів Криму. По дорозі, розбитий паралічем, зупинився у Софійському митрополичому будинку в Києві, де і помер. Похований 26 березня.
У церкві було встановлено мідну дошку з меморіальним написом та епітафією (не збереглася). 1991 монастир встановив на північній стіні у притворі храму білу мармурову дошку з висіченим на ній позолоченим текстом, що повторює первісний.