До вступу в монастир був корнетом. З 1797 — послушник у Києво-Печерській лаврі при соборі Успіння Пресвятої Богородиці. 1806 прийняв постриг, ключник у Софійському митрополичому будинку. З 1813 — в Лаврі, духівник при церкві св. Миколи Свято-Троїцького лікарняного монастиря. 1814 переміщений у Ближні печери, з 1825 — духівник прочан Ближніх печер. 1830 за віком переведений у лікарняний монастир. З 6 травня 1830 — духівник Лаври.
На могилі кам'яний надгробок — плита з напівзатертим викарбуваним меморіальним написом. У головах встановлено металевий ажурний хрест з дошкою, на якій фарбою написано ім'я похованого. Навколо могили — металева ажурна огорожа.