Двоюрідний брат філософа Г. Сковороди. З поч. 1730-х рр. до 1743 навчався в Києво-Могилянській академії, по закінченні її прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі. Згодом — ієродиякон та ієромонах, соборний старець, настоятель Свято-Троїцького (Микільського) лікарняного монастиря Лаври. 16 квітня 1764 призначений керівником лаврської друкарні. З 1770 — настоятель Китаївської пустині в Києві. Влітку цього року в нього гостював Г. Сковорода. Пізніше призначений ігуменом сінненського Покровського монастиря.
Могилу було зрівняно. 1991 монастир встановив пам'ятник з полірованих брил чорного граніту із завершенням у вигляді аналою з хрестом. На чоловому боці викарбувано меморіальний напис та епітафію.