Працював коректором у лаврській друкарні, з жовтня 1776 завідував бібліотекою, з січня 1785 — скарбник Лаври, одночасно проповідник. З лютого 1786 — соборний ієромонах. З 29 жовтня 1801 — намісник Києво-Печерської лаври, 10 квітня 1812 висвячений на архімандрита Видубицького Свято-Михайлівського монастиря в Києві, залишаючись деякий час і намісником Лаври. 20 серпня 1815 звільнений від управління Видубицьким монастирем. Заповів більшу частину грошей і книг обом монастирям.
Могилу було зрівняно. 1991 монастир встановив пам'ятник з чорного граніту з хрестом. На чоловому й тильному боках викарбувано меморіальний напис. Поховання обнесено ажурною металевою огорожею.