Іоанникій (світське ім'я — Надеждін Іван Григорович; 18.07.1837, с. Микільський Азяс, Пензенська губ., тепер РФ — 19.04.1901, Київ) — церковний діяч. Син священика Пензенської єпархії, який дав сину прізвище за ім'ям матері. Навчався у місцевому духовному училищі, 1858 закінчив Пензенську духовну семінарію, того ж року почав працювати вчителем Пензенського духовного училища. 1863 прийняв чернечий постриг, рукоположений на ієромонаха. Жив у монастирі на горі Афон у Греції. Служив економом Пензенського архієрейського дому. 1876—80 навчався в Московській духовній академії. З 1880 — викладач духовного училища в м. Ростов Ярославський. З 1882 — доглядач Задонського духовного училища, з 1885 — інспектор Пензенської, з 1888 — ректор Якутської, з 1892 — Могильовської духовних семінарій. 1893 хіротонізований на єпископа Уманського, вікарія Київської єпархії. З 1896 — єпископ Архангельський і Холмогорський. 12 лютого 1901 звільнений за станом здоров'я, перебував на спочинку в Києво- Печерській лаврі, там і помер. Похований 2 травня.
У церкві було встановлено мідну таблицю з меморіальним написом та епітафією (не збереглася). 1990 монастир встановив нову білу мармурову дошку з викарбуваним на ній позолоченим написом, що повторює первісний. Дошку вмонтовано на внутрішній площині арки в середній частині храму, праворуч від входу.