Палтова Віра Порфирівна (26.05.1844— 5.08.1879) — дружина Палтова Олександра Олександровича — камергера, директора канцелярії міністра шляхів сполучення. У роки 1-ї світової війни — юрисконсульт управління Галицько-Буковинських залізниць. 1918 — державний радник гетьманського кабінету П. Скоропадського, керівник канцелярії гетьмана та його довірена особа, товариш міністра закордонних справ Української Держави. 1915 звертався до царя за дозволом бути похованим по смерті у цьому ж склепі. Надгробок оформлено як камерну архітектурну споруду ордерного типу. В художньому вирішенні використано елементи класицистичного декору. Дах над зімкненим склепінням циліндричний із заломами, покрівля бляшана. Споруду змонтовано на стяжних болтах. Конструкція даху — дерев'яна, стягнута металевою смугою. Головний фасад з порталом виділено трилопатевою арковою нішею та багатопрофільним карнизом з дентикулами. Вхід закрито ажурною металевою брамою (первісна втрачена). Обабіч входу в аркових обрамленнях — рельєфні тексти — заповіді блаженства, з заходу — кілька текстів із Священного Писання. Оформлення вхідної групи доповнює антропоморфна пластика у вигляді двох симетрично розміщених голівок херувимів. Наріжжя споруди акцентовано пілястрами з композитними капітелями. Нижній ярус елементів розкріпований. У пряслах цокольної частини — фільонки прямокутної форми, на стінах — з півциркульними архівольтами. Цей мотив зберігається і в розробці бічних та тильного фасадів усипальні. Загальну систему членувань споруди характеризують також периметральні гурти, фриз з метопами та зубчастий пояс сухариків.
Стіни в інтер'єрі поділено фільонками й розписано трьома сучасними олійними композиціями релігійної тематики: на західній стіні — «Преображення Господнє», на північній — «Благовіщення», на південній — «Свята мучениця Віра». Навколо меморіальної плити — чавунні плити з плетеним геометричним орнаментом. На плиті — напис з ім'ям і датами життя небіжчиці та текст епітафії (виконані уставом). До 1960-х рр. всередині стояв пам'ятник — хрест з мармуровою дошкою, на якій було викарбувано написи [1517].