Преподобний Олексій (Шепелєв Володимир Іванович; 1840-1917) - ієромонах Києво-Печерської лаври, старець-духівник. Народився у Києві у дворянській родині. До 13 років був німим, зцілений митрополитом Філаретом, після чого поступив до нього послушником. З 1856 - послушник при лаврській друкарні, 1872 прийняв постриг з ім'ям Олексій, отримавши сан ієродиякона, до 1874 - записчик Свято-Миколаївського лікарняного монастиря, з 1875 - ієромонах з новим послушанням - духівництва. З 1879 - ризничий Ближніх печер, з 1885 - ризничий Успенського собору. 1891 переведений до Спасо-Преображенської пустині, 1895 - до Голосіївської, де був ризничим і духівником. Прожив тут 21 рік. Через дар прозорливості став відомий у всій Росії. Був духівником митрополитів Іоанникія (Руднєва; 1891 -1900) і Флавіана (Городецького; 1903- 1915).
На могилі - плита і стела з мармуровим хрестом [391].