Зведений замість дерев'яних келій доглядача Дальніх печер, які здавна будувалися на цьому місці. Автор проекту — військовий інж. О. Якушкін, підрядчик — В. Сєриков. Проектом передбачалося влаштування в будинку кабінету-вітальні, їдальні, спальні, кухні, житлових кімнат послушників, підсобних приміщень. За описом 1823, крім настоятеля, у корпусі проживали також крилошани Дальніх печер. У 1890-х рр. у будинку перероблено конструкції даху та покриття. З кін. 1920-х рр. використовувався як ясла-дитсадок, пізніше — як житло. 1946 Трест радгоспів здійснив ремонт і перекрив дах у будинку. 1988 переданий відновленому монастирю. Дво-, триповерховий з мезоніном та цокольним поверхом, цегляний, тинькований, побілений, у плані прямокутний, з невеликими центральними ризалітами видовжених фасадів, вкритий вальмовим дахом з бляшаною покрівлею. Планування тридільне, зально-анфіладного типу. У середній частині — дерев'яні сходи до приміщення в мезоніні. Перекриття дерев'яні балкові. Збудований у стилі класицизм. На східному фасаді — чотирипрогінна колонада відкритої галереї з балюстрадою в інтерколумніях. З галереї, на яку ведуть дерев'яні сходи, влаштовано вхід до будинку. Інший вхід у центральному ризаліті південного фасаду оформлено арковим отвором. На північному фасаді в глибокій арковій ніші — вхід у приміщення цокольного поверху. Дах верхньої тераси ризаліту підтримують дві тосканські колони на масивних кубічних п'єдесталах. Наріжні пілястри першого поверху і стіни цокольного оброблено горизонтальним рустом. Прямокутні віконні прорізи першого поверху прикрашено замковими каменями.
Споруда — цінний зразок житлової архітектури монастиря доби класицизму. 1813—23 у цьому будинку проживав Арсеній (світське ім'я — Якушкін Олександр Іванович; 1749—1823) — ієромонах, блюститель Дальніх печер, соборний старець (з 1811). До постригу військовий інженер. Спочатку мешкав у «майстровому» ряді, де збудував собі 1803 власним коштом келію. Таке спорудження житла у монастирях дозволялося згідно з указом Святійшого Синоду 1792. Займався наглядом за будівництвом та ремонтом споруд у монастирі. В церкві Зачаття св. Анни на Дальніх печерах, перебудованій за його проектом, влаштував власним коштом бронзовий престол та жертовник, робив пожертви на ремонт храму. Похований у церкві Зачаття св. Анни (див. ст. 489.4.41.4).
1988 будинок передано відновленому монастирю.
Тепер — канцелярія митрополита Київського і всієї України Української православної церкви [1509].