Виставка досягнень народного господарства УРСР. Головний павільйон, 1958 (архіт., мист.). Один з найбільших за розмірами (50X50 м у плані) павільйонів; за­микає головну вісь, є домінантою в ан­самблі. Збудований за проектом архі­текторів Б Жежеріна, Г. Кислого, інж. А. Мозгового. 

Має чітко визна­чену центричну вежеподібну компо­зицію з увігнутою колонадою корінф­ського ордера на головному фасаді. Увінчує споруду високий позолоче­ний шпиль, встановлений над розмі­щеним у другому ярусі підбанником з колонадою. Центром об'ємно-про­сторової організації інтер'єру є круг­ла у плані зала (діам. ЗО м), з якої три входи ведуть в експозиційні зони, що охоплюють її з трьох боків. Розпис, виконаний художниками Києва, Хар­кова, Львова та Одеси, міститься в аван­залі павільйону, на увігнутій поверхні великих ніш. Чотири багатофігурні панно присвячені популярним темам свого часу: «Великий Жовтень», «Дружба народів СРСР», «Сільське господарство», «Індустрія». Компози­ція «Великий Жовтень» (художники О. Ацманчук, М. Кривенко. О. Лопухов, О. Хмельницький) витримана у приглушено-стриманому колориті. Стилістично тяжіє до плаката. У пан­но «Дружба народів» (художники В. Ламах, І. Литовченко, І. Скобало) обрано аналогічний принцип компози­ційного вирішення – ілюзорний ефект руху процесії прямо на глядача. Пан­но яскраве і мальовниче, воно, за за­думом авторів, у символіко-алегоричній формі мало представляти дружбу багатонаціонального радянського на­роду. Стінопис «Сільське господар­ство» (художники С. Кириченко, Н. Клейн, В. Кушнір, Г. Шпонько, А. Янін) зображує цілком реальну сце­ну, тим самим тяжіючи до станкової картини із збереженням єдності сю­жету, місця та часу дії. Принцип станковості характеризує також панно «Індустрія» (художники М. Дерегус, В. Хитриков, О. Хмельницький). Його колорит стриманий (синьо-сірі тони із включенням червоного кольору), ком­позиція повторює численні фотогра­фії тих років. Роботи художників у Головному павільйоні яскраво відо­бражають певний етап розвитку укра­їнського монументально-декоративно­го мистецтва 1950-х рр. з притаманним часу пафосом, із станково-картинним або плакатним принципами вирішення композиції. Реставрація розпису про­водилася 1988.