Спочатку проектувалася і будувалася як Респуб­ліканська сільськогосподарська вистав­ка. З кін. 1991 – Національний вистав­ковий центр. Від цього часу втратила первісний зміст. У її павільйонах свої досягнення з торгами на основі ринко­вої економіки показують вітчизняні та зарубіжні фірми, влаштовують вистав­ки іноземні держави, зацікавлені в еко­номічних зв'язках з Україною. Збудована у мальовничій місцевості у районі Голосієва, біля автошляху Київ – Одеса. Займає територію 337 га. Відкрита б липня 1958.

Кращі проекти відібрані у результаті закритого конкурсу, перемогу в якому здобули спеціалісти Академії архі­тектури УРСР. Генплан виставки (архі­тектори В. Заболотний, М. Гречина, П. Юрченко) вирішувався з організа­цією майданів, що перетинаються під прямим кутом, та послідовним розмі­щенням по осі центральної алеї Го­ловного павільйону (архітектори Є. Катонін. Д. Яблонський, В. Самойлович) та Павільйону досягнень сільського господарства УРСР (архітектори В. За­болотний, В. Єлізаров, 3. Чечик, Т Мезенцев). У другому турі конкурсу пе­реможцями стали співробітники Ака­демії архітектури УРСР та Діпроміста, які розробили остаточний варіант генплану (архітектори В. Орєхов, В. Єлізаров, М, Гречина, А, Станіславський, Д Баталов, І, Мезенцев, інж. С. Малкін), За цим генпланом при збе­реженні первісної схеми композицій­ний задум став чіткішим, розкрилася композиційна вісь від пропілеїв голов­ного входу (архітектори і. Мезенцев, В, Куцевич) на Головний павільйон (ар­хітектори Б Жежерін, Г. Кислий, інж. А. Мозговий),  внаслідок чого з'явила­ся можливість організувати парадний ансамбль площі.

Основні павільйони комплексу розмі­щені вздовж двох композиційних осей, що перетинаються під прямим кутом. 3а функціональними ознаками уся територія поділяється на три основні частини: вхід з пропілеями, централь­ною алеєю та партером; парадна площа з дев'ятьма павільйонами; май­данчики натурального показу та галу­зеві павільйони.

Головна площа асиметрична. Лівий (східний) бік від головного павільйону формують три павільйони: «Металургія» (архітекто­ри М. Гречина, Є. Михневич, М. Гу­бов), «Електрифікація» (архітектори Д. Бойченко, В. Сороколіт) та «Маши­нобудування і приладобудування» (архітектори І. Мезенцев, Н. Савченко, М. Губов, інж. І. Куц), правий (за­хідний) – п'ять: «Тваринництво» (арх. М. Катернога, худ. С. Кириченко), «Технічні культури» (архітектори І. Мезенцев, М. Губов), «Овочівницт­во, садівництво і виноградарство» (ар­хітектори Д. Баталов, В. Гнєздилов), «Сільськогосподарська наука і хлібо­робство» (арх. К. Джанашія), «Зерно­ві й олійні культури» (архітектори В. Єлізаров, І. Ланько, інж. І. Куц, скульптори О. Олійник, М. Вронський).

Архітектурний ансамбль вистав­ки при певній перенасиченості декором відзначається масштабністю, чіткістю планування, високим рівнем благо­устрою та озеленення. Павільйони першої черги будівництва, незважаю­чи на різну планувальну структуру та об’ємно-просторову композицію, об’єднані загальним композиційним задумом і стилістичною єдністю з орі­єнтацією на використання форм та прийомів класики та декоративних елементів українського бароко. Для облицювання фасадів використано бі­лий інкерманський камінь у поєднанні з полив'яною керамікою, з якої вико­нані елементи карнизів, тяг та пояс­ків, тематичні й орнаментальні ком­позиції,

З часом ансамбль виставки продовжу­вав розвиватися: 1961 збудовано павіль­йон «Будівництво» (архітектори Г. Кис­лий, М. Губов, інж. І, Куц), що являє собою трипрогінну споруду, зведену з використанням збірних залізобетон­них конструкцій.

В архітектурі павільйонів «Товари на­родного споживання» (1974), «Авіація» (1976) та інших простежується захоп­лення скляними вітражами.

Сергій Кілессо

Головний павільйон, 1958 (архіт., мист.).

Один з найбільших за розмірами (50X50 м у плані) павільйонів; за­микає головну вісь, є домінантою в ан­самблі. Збудований за проектом архі­текторів Б Жежеріна, Г. Кислого, інж. А. Мозгового. Має чітко визна­чену центричну вежеподібну компо­зицію з увігнутою колонадою корінф­ського ордера на головному фасаді. Увінчує споруду високий позолоче­ний шпиль, встановлений над розмі­щеним у другому ярусі підбанником з колонадою. Центром об'ємно-про­сторової організації інтер'єру є круг­ла у плані зала (діам. ЗО м), з якої три входи ведуть в експозиційні зони, що охоплюють її з трьох боків. Розпис, виконаний художниками Києва, Хар­кова, Львова та Одеси, міститься в аван­залі павільйону, на увігнутій поверхні великих ніш. Чотири багатофігурні панно присвячені популярним темам свого часу: «Великий Жовтень», «Дружба народів СРСР», «Сільське господарство», «Індустрія». Компози­ція «Великий Жовтень» (художники О. Ацманчук, М. Кривенко. О. Лопухов, О. Хмельницький) витримана у приглушено-стриманому колориті. Стилістично тяжіє до плаката. У пан­но «Дружба народів» (художники В. Ламах, І. Литовченко, І. Скобало) обрано аналогічний принцип компози­ційного вирішення – ілюзорний ефект руху процесії прямо на глядача. Пан­но яскраве і мальовниче, воно, за за­думом авторів, у символіко-алегоричній формі мало представляти дружбу багатонаціонального радянського на­роду. Стінопис «Сільське господар­ство» (художники С. Кириченко, Н. Клейн, В. Кушнір, Г. Шпонько, А. Янін) зображує цілком реальну сце­ну, тим самим тяжіючи до станкової картини із збереженням єдності сю­жету, місця та часу дії. Принцип станковості характеризує також панно «Індустрія» (художники М. Дерегус, В. Хитриков, О. Хмельницький). Його колорит стриманий (синьо-сірі тони із включенням червоного кольору), ком­позиція повторює численні фотогра­фії тих років. Роботи художників у Головному павільйоні яскраво відо­бражають певний етап розвитку укра­їнського монументально-декоративно­го мистецтва 1950-х рр. з притаманним часу пафосом, із станково-картинним або плакатним принципами вирішення композиції. Реставрація розпису про­водилася 1988.

Ніна Велигоцька, Сергій Кілессо.

На рис. Виставка досягнень народного господарства УРСР (Нацюнальннй виставковий центр України). Вул. Академіка Глушкова, 1. Генеральний план до 1990: І Го­ловний вхід, 2. Головна алея. 3. Головний павільйон, 4. «Металургія» 5. Електри­фікація»., б. «.Машинобудуиання і при­ладобудування», 7. «Міжгалузеві вистав­ки». В. «Авіація». 9. «Вугільпа промисло­вість». 10. «Товари народного споживан­ня». 11. «Хімічна промисловість» 12. «Бу­дівництво». ІЗ. «Геологія». 14 «Наука». Ї5. «Тваринництво». 16. «Технічні куль­тури». 17. «Овочівництво, садівництво і нииограларство». 18 Квітництво і озеленення». 19. Плодовий сад. 20. «Зернові й олійні кулі,тури». 21 «Сільськогосподар­ська наука і хліборобство», 22. «Механі­зація та електрифікація сільського гос­подарства». 23. Майданчик показу сільськогосподарських матим і механізмів. 24. «Конярство». 25, «Велика рогата ху­доба» і «Свинарство», 2(5. «Наочна агіта­ція» і «Профтехосвіта». 27. «Народні ху­дожні промисли», 28. «Народна освіта». 29. Зелений театр. ЗО. Кафе «Весна». 31 Ресторан «Літо». 32. Гастроном. 33. Уні­вермаг. 34 Поштова відділення й Ощадбанк. :і5. їдальня «Ясени». 36. Ресторан «Прага», 37. Декоративний станок, 38. Ди­тячий майданчик. 39. Кінотеатр «Про­грес», відділ екскурсій та обслуговування,. 40 «Автотранспорт». 41. «Гідрометеоро­логія і контроль навколишнього середо- вкіца». 42. «Теплично-парниковий ком­бінат». 43. «Птахівництво» 44. «Вівчарство». 45. «Кролярство».