Пам'ятки →

Коцюбинського Михайла

Вулиця Михайла Коцюбинського — вулиця в Шевченківському районі міста Києва. Пролягає від вулиці Олеся Гончара до бульвару Тараса Шевченка.

Відома з 1-ї пол. 19 ст.як вул. Тимофіївська. 1939 отримала нову назву з нагоди 75-річчя від дня народження письменника Коцюбинського Михайла Михайловича (1864—1913). Вперше позначена на плані міста 1855. Простягалася до сучасної вул. Б.Хмельницького. 1939 об'єднана під сучасною назвою з вул. Новотимофіїфською, що спускалася до вул. Чкалова (тепер - О.Гончара).

Будівельними правилами 1861 віднесена до 2-го розряду забудови. До 1911 була повністю забудована різностильовими житловими будинками великих промисловців та купців, будівлями навчальних закладів. Прилягання до вулиць 1-го розряду зумовило особливий підхід щодо вирішення фасадів наріжних споруд. Наприклад, архітектура житлових будинків М. Фроммета та І. Терещенка, зведених обабіч вулиці біля виходу її до бульвару, вирішена з використанням елементів
готичного і романського стилів (вежки, стрілчасті прорізи вікон).

Акцентовано наріжними будинками і перехрестя з вул. Б.Хмельницького. Містобудівною домінантою району є спарені об'єми висотного вісімнадцятиповерхового житлового будинку № 66, зведеного 1965—71. Будинки № 3, 8 вирізняються пишною пластикою цегляних фасадів.

З 1940-х pp. початок вулиці територіально пов'язано з невеликим сквером, розміщеним у низині. До нього звернено головний фасад будинку Вищих жіночих курсів (1914; арх. О. Кобелєв), підходять вулиці Чапаева (кол.Святославська) і О. Гончара. На нижній ділянці вулиці у 1930-х pp. споруджено великий житловий будинок для співробітників Академії наук України (№ 9), зосереджено ряд установ: Інститут «Промбудпроект» (№ 1), збудований 1955 за проектом арх. В.Єлізарова, Рахункова палата Верхової Ради України (№ 7) та ін. Будинки № 2, 9 і 12 є комплексними пам'ятками культури.

Тут проживали відомі письменники: П.Бейлін, Ю.Збанацький, В.Земляк, В.Кучер, Б.Палійчук, В.Сосюра, М.Ушаков, Ю.Чорний-Діденко, В.Швець; літературознавець і критик Л.Новиченко (№2); вчені: Ф.Бєлянкін, Л.Булаховський, П.Власюк, О.Динник, В.Дроботько, А.Кіпріанов, Є.Патон, М.Супруненко, Д.Третьяков, І.Швець; композитор В.Косенко (№ 9) та ін.

У садибі № 12 містилося у дорадянський час декілька навчальних закладів, де здобували освіту митці О.Архипенко, В.Горовиць, І.Кавалерідзе, вчений-садівник В.Симиренко; викладали філолог В.Перетц, природознавець П.Тутковський.