Кирилівська вулиця — вулиця у місті Києві, місцевості Поділ (Плоське), Куренівка. Пролягає від Ярославської до Білицької вулиці. По вулиці частково проходить межа між Подільським і Оболонським та між Подільським і Шевченківським районами.

Вулиця відома від XVII століття як незабудований шлях від Подолу до Куренівки та Пріорки у бік Вишгорода. З XVIII століття фігурувала під назвою Пло́ська (Пло́сська; від історичної місцевості Плоське, через яку вона проходить).

У 1869 році отримала назву Кири́лівська, від Кирилівського монастиря, до якого вона прямує (заснований у XII столітті, його головна церква нині розташована по вулиці Олени Теліги № 12). Простягалася до колишньої Кирилівської площі (знаходилася між теперішніми Кирилівською та Тульчинською вулицями і Подільським узвозом).

Наприкінці 1932 — на початку 1933 року була перейменована на вулицю Фрунзе, на честь радянського військового діяча Михайла Фрунзе.

1939 року до неї було приєднано Куренівську вулицю (відома від 2-ї половини XIX століття як центральна дорога Куренівки, у 1937–1939 роках — вулиця ім. Єжова, на честь наркома внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова) і частину Вишгородської вулиці (від теперішньої Петропавлівської площі до Білицької вулиці), після чого вулиця досягла нинішніх розмірів. Назву вулиці було підтверджено 1944 року.

У 2-й половині XIX століття частина вулиці між Оленівською вулицею та Куренівкою почала забудовуватись переважно промисловими підприємствами — тут виникли цегельні заводи, існували великі пивзаводи. 1891 року вулицею прокладено одну з двох ліній кінного трамвая. Електрифікована 1896 року, трамвайна лінія пролягає тут і дотепер, залишаючись таким чином найдавнішою трамвайною лінією міста.

У листопаді 2011 року на сесії Київради розглядалося питання про повернення вулиці Фрунзе історичної назви Кирилівська, однак необхідної кількості голосів проект не набрав. Історичну назву вулиці було відновлено 2015 року.

Фотогалерея