Історична довідка:
На червоній лінії забудови вулиці. Неподалік від меморіальних будинків діячів української культури И. Старицького, М. Лисенка, Лесі Українки. Чотириповерховий, цегляний, Г-подібний у плані житловий будинок, з цокольним поверхом і приямками з боку вулиці. Віконні прорізи третього поверху мають аркове завершення. Головний фасад із складним малюнком балконних огорож оздоблено візерунчастою цегляною кладкою і пофарбовано у два кольори.
1912-40 тут жив Сак саганський Панас Карпович (сиравж, — Тобілевич, 1859-1939) — актор і режисер, театрально-громадський діяч, народний артист УСРР (з 1925), народний артист СРСР (з 1936), Герой Праці (1924). Брат І Карпенка-Карого, М Садовського та М. Садовської. Працював у різних театральних групах актором і режисером, багато гастролював 3 1912 постійно жив у Києві, виїздив на гастролі з різними театральними колективами по Україні та Росії. Один із засновників «Товариства українських артистів під орудою І. Мар'яиенка» (1915-16), «Товариства українських артистів за участю М Заньковецької і П Саксаганського» (1916-17), 1918-22 працював у створеному ним у Києві українському Народному театрі, який містився в Троїцькому народному будинку (нині Театр оперети, вул, Черноноармійська, 51). У січні 1922 на його базі було створено Український драматичний театр ім, М. Заньковсцької, в якому Саксаганський працював (з перервами) до 1932.
Гастролював разом з Садовським у різних театрах (192632), зіграй понад 100 характерних ролей. Утвердив на українській сцепі соціально-психологічну драму, запровадив план постановки вистави. Поставив українською мовою п'сси «Розбійники» Ф Шіллера та «Отелло» В Шекспіра, перекладав українською твори російських та західноєвропейських письменників Читав лекції на режисерських курсах про майстерність актора і режисера. Автор ряду книжок, статей та спогадів, у т. ч. «По шляху життя» (1935), «Моя робота над роллю» (1937) та ін. Похований на Байковому цвинтарі у Києві. Ім'я митця носить одна з вулиць міста. Жив у трикімнатній квартирі № 2 на першому поверсі. Деякий час у 1920-і рр. у нього прожинав його брат — М. Садовський.
1963 на фасаді будинку встановлено мармурову меморіальну дошку, яку 1972 замінено бронзовою, вирішену як фрагмент театральної завіси з барельєфним портретом актора (ск М. Грицюк, арх. А, Сницарев).
Тепер квартира П Саксаганського переобладнується у меморіальну квартиру-музей [235).
Текстовий опис стану пам'ятки
Будівля руйнується. В деяких вікнах відсутнє скло, на стінах численні тріщини. Будівля знаходиться в не жилому стані, але в ній розміщено музей П.К. Саксаганського. Будинок знаходиться на пустирі, частково огороженому будівельним парканом (ймовірно чекає реставрації).
