На червоній лінії забудови вулиці. Зведено на замовлення домовласника М. Осипова як прибутковий будинок. У стилі модерн, з виразними елементами неоготики у декоративному оформленні головного фасаду. Спалений у вересні 1941, відбудований після війни. Семиповерховий, цегляний, з напівповерхом, неоднакова висота якого зумовлена різким ухилом рельєфу уздовж вулиці. Перекриття плоскі. Конфігурація будинку продиктована порівняно обмеженою ділянкою, відведеною під будівництво. Основний об'єм — семиповерховий, з крилами і ризалітом, що виступає у бік подвір'я. До торцевого фасаду (західного) прилягає шестиповерховий флігель, зведений пізніше, але композиційно пов'язаний з вуличним корпусом. Внутрішнє планування являє собою сполучення коридорного з двобічним розташуванням приміщень і секційного, характерного для кін. 1940 — поч. 50-х рр.— часу відновлення будинку. До лівого торця прибудовано житлову секцію, разом з такою самою симетричною секцією біля торця будинку № 10, яка фланкує курдонер перед будинком № 8. Головний фасад розчленовано еркерами й різноманітними за формою та обрамленням віконними прорізами. Пластику фасадів доповнюють ажурні огорожі балконів. У будинку поєднуються риси історизму і модерну (511).