Історична довідка:
З 1920-х рр. дача використовувалась як санаторна споруда. З 1950-х рр. до поч. 1970-х рр. належала санаторію-профі- лакторію ім. Л. Красіна (тоді первісне внутрішнє планування було змінено). З 1970-х рр. її передано санаторію «Перше Травня», який використовував будинок під гуртожиток для співробітників. У цей період до дерев'яної дачі було додано дві цегляні торцеві прибудови.
Одноповерхова на невисокому цегляному цоколі, дерев'яна (стіни складено з бруса, ззовні ошальовано), у плані прямокутна, торцеві фасади доповнено двома рівновисокими цегляними прибудовами. Дахи вальмові по дерев'яних кроквах, з шиферним покриттям; над прибудовами — односхилі, з ідентичним покриттям. Сучасне внутрішнє планування коридорне двобічне, з винесенням до одного із торців (з боку 10-ї лінії) санвузла, до іншого (з боку 8-ї лінії) — кухні та житлової кімнати.
До середньої частини торця цього компартимента добудовано також цегляний тамбур головного входу.
У стильовому вирішенні домінують класицистичні мотиви з використанням форм народної архітектури. Чоловий фасад прорізано прямокутними одинарними та здвоєними вікнами, що чергуються. Вікна обрамлено широкими рамковими лиштвами, які чітко виділяються на тлі горизонтального ошалювання. Центральну частину акцентовано виразним трикутним щипцем, який дещо пожвавлює спокійний силует будівлі. Ажурні підзори на піддашшях відіграють роль декоративного акценту. Сприйманню сучасних цегляних торцевих прибудов сприяють рідко розташовані прямокутні вікна, які чітко виділяються на тлі нетинькованої площини стіни. Тягнутий вузький карниз має спрощене профілювання. Споруда є цінним зразком невеликої дачної будівлі з вираженими типо-логічними й індивідуальними ознаками. З 1994 — житловий будинок на чотири квартири кооперативу «Зоря» [1220].