На той час тут стояв невеликий одноповерховий особняк на червоній лінії вулиці.
1888р. В. Сербулов одержав дозвіл на надбудову другого поверху і двоповерхову прибудову. Проект виконав арх. А.-Ф. Краусс. Удова В. Сербулова і син володіли цією нерухомістю приблизно до 1914, коли новим господарем став З. Глузберг. На першому поверсі містилася аптека «І. А. Марцинчик», що належала братові відомого київського фармацевта, який тримав аптеку на вул. Хрещатик, 36.
Двоповерховий, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний, односекційний. Планування коридорного типу з двобічним розташуванням приміщень. Перекриття пласкі. Дах двосхилий, покрівля бляшана.
Оформлений у стилі неоренесанс. Симетрію первісної центрально-осьової композиції чолового семивіконного фасаду порушила двоосьова прибудова з правого боку з прямокутними отворами входу та проїзду. Первісну центральну вісь виявлено розкріповкою, підкресленою бічними рустованими лопатками на рівні другого поверху та вінцевим аттиком. Аналогічними лопатками оформлено прибудову, підвищену крайню частину якої завершено фігурним аттиком. Горизонтальні членування утворені профільованим гуртом та розвиненим вінцевим карнизом на уступчастих кронштейнах. Ритмічно прорізані прямокутні вікна на другому поверсі облямовано лиштвами, в оформленні кожного другого прорізу замкові камені поєднано з горизонтальними сандриками. По осі розкріповки та над проїздом вікна увінчано дугоподібними сандриками з раменцями на кронштейнах. Оздоблення верхнього поверху доповнюють підвіконні карнизи та фільонки. Будинок — одна з давніх споруд у фронті забудови вулиці, у структурі фасаду якої простежуються два будівельні періоди.
Тепер тут міститься проектна установа.