У цей період працював у Комерційному інституті – професор кафедри статистики, завідувач статистичного кабінету, секретар Ради і вченого комітету інституту. Член «Старої громади», Українського наукового товариства; співробітничав з редакцією газети «Рада». Один із засновників Товариства українських поступовців. Помер у Саратові, куди родина евакуювалася разом з Комерційним інститутом під час 1-ї світової війни. Похований у Києві на Байковому цвинтарі.
Разом з чоловіком у цьому будинку проживала Русова-Ліндфорс Софія Федорівна (1856–1940) – педагог, громадська і культурно-освітня діячка, одна з піонерок українського жіночого руху. В період проживання в цьому будинку викладала на Вищих жіночих курсах А. Жекуліної та у Фребелівському інституті, була співзасновником і співредактором педагогічного журналу «Світло» (Київ, 1910–14). У 1917 входила до складу Української Центральної Ради, за гетьманату очолювала Департамент позашкільної і дошкільної освіти Міністерства освіти. Безпосередній організатор «Просвіт», курсів українознавства, підготовки підручників для українських шкіл, вона брала участь у розробці програми єдиної школи, що мала базуватися на засадах національної специфіки і принципів державно-громадянського виховання. З 1919 – викладач педагогіки Кам'янець-Подільського університету.
1921 емігрувала до Польщі, з 1923 жила у Празі. Була професором педагогіки Українського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова. До 1938 очолювала Головну Українську національну жіночу раду. Автор праць у галузі педагогіки, літератури і мистецтва.
1908 у цьому будинку в квартирі Русових зупинявся Дорошенко Дмитро Іванович (1882–1951) – історик, публіцист, письменник, громадсько-політичний та державний діяч, член УЦР, міністр закордонних справ Української Держави (1917–18). У 1909 закінчив Київський університет. Активний учасник українського національно-демократичного руху: 1907–09 був членом редакції газети «Рада», товариства «Просвіта», співробітник «Літературно-наукового вісника» (з 1899). У будинку на початку століття мешкали також літературознавець І. Гливенко, хімік О. Сперанський [302].