На чер­воній лінії забудови вулиці. Спо­руджений на замовлення правника Й. Полховського, зведення здійснила будівельна контора Я. Файбишенка. Чотириповерховий, цегляний, з під­валом, у плані прямокутний, з двома ризалітами на тильному фасаді. Го­ловний фасад декоровано у вигляді візерунка цегляної кладки. Використо­вувався як прибутковий двосекційний житловий будинок з торговельними приміщеннями на першому поверсі.

У 1910-х рр.— 1929 в квартирі № 12 на третьому поверсі правої секції бу­динку проживав Вовкушевський Гри­горій Дмитрович (1866—?)—правник, церковний і громадський діяч. До ре­волюції — член Київського окруж­ного суду. За часів Української Цен­тральної Ради — член Апеляційного суду, за Директорії входив до Над­звичайної комісії із розслідування діяльності гетьмана П. Скоропадського та його уряду. З 1919 — член юридич­ної секції Правописно-термінологічної комісії і Постійної комісії для скла­дання історичного словника укра­їнської мови УАН, з 1921 працював в Інституті української наукової мови ВУАН. Після 1921 — титар Софій­ського собору, член і заступник голови Всеукраїнської православної церков­ної ради. 1928 на похороні М. Грін­ченко — письменниці, лексикографа, він разом з дружиною поклав на її труну вінок з жовто-блакигною стріч­кою. ДПУ надало цьому епізодові великої ваги. 1929 був ув'язнений, засланий до Кзил-Орди (Казахстан). Подальша доля невідома [374].