Житловий будинок 1907, в якому містилися редакція «Української хати», окупаційне управління у справах фольксдойче (архіт., іст.). Вул. Воров­ського, 16.

Завершує фронт забудови невеликого бульвару, що утворився на початку вул. Воровського. Ділянка міститься між вулицями Воровського та Обсерваторною, з 1905 належала інженеру-технологу, дворянину Й. Добровольському, коштом якого 1907 зведено будинок (архітектори А. Кра­усс та П. Скульт).

Триповерховий, з напівпідвалом (через перепад рельєфу напівпідвал з тилу перетворюється на повний поверх), цегляний, у плані прямокутний, з тиль­ним ризалітом. Фасад будинку майже симетричний, з центральною віссю, завершеною ступінчастим аттиком з трикутним фронтоном та підкресле­ною великими нішами на рівні дру­гого та третього поверхів (на другому поверсі у ніші встановлено об'ємне зображення античної вази). Флангові вертикальні осі також завершено сту­пінчастими аттиками, на яких вказано рік будівництва. Площину фасаду розчленовано лопатками, на рівні пер­шого поверху — ланцюжками рустів. Вікна прямокутні, у центральній части­ні третього поверху напівциркульні. Споруда використовувалася як прибутковий житловий будинок. Кожний поверх був розмежований клітками парадних і чорних сходів на одну п'ятикімнатну та одну шестикімнат- ну квартиру. В інтер'єрах кімнат було застосовано декоративне ліплення, тяг­нуті карнизи. Об'ємно-просторове та декоративне вирішення споруди на­гадує київську забудову кін. 19 ст. Водночас у фризі та під вікнами вмі­щено ліпні вставки у вигляді орна­ментів із стильовими ознаками мо­дерну.

У 1910—13 тут діяла редакція літе­ратурно-наукового і громадського мі­сячника «Українська хата», що ви­ходив у Києві 1909—14 (1909 редакція містилася на вул. Воровського, 38 і 16). Журнал редагували П. Богацький — журналіст, літературознавець, критик, бібліограф і громадсько-політичний діяч та М. Шаповал — письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч (обидва були відомими політичними діячами у добу української револю­ції, емігрували). Видання пропагувало нові культурні стилі — модернізм та імпресіонізм, проводило гостру дис­кусію на цьому ґрунті з газетою «Рада», що обороняла помірковані напрями. У журналі підносилося гасло «чистої краси». У місячнику друку­валися твори М. Вороного, О. Олеся, П. Тичини та інших українських письменників, переклади з Ш. Бодлера, К. Гамсуна тощо.

На поч. 1930-х рр. у будинку розта­шовувалася школа ФЗУ № 4 ім. А. Балабанова Київського районного тресту «Укрполіграфоб'єднання».

Наприкінці 1941 тут містилося окупа­ційне управління у справах фольксдойче. Особам, що могли і бажали довести своє німецьке походження, видавали реєстраційні листки, за якими на вул. Фундуклеївській, 32 (тепер — вул. Б. Хмельницького) можна було одержати продуктову картку й про­дукти. У червні 1943 проводилася пере­реєстрація. Після повернення радян­ської влади реєстрація громадян як фолькедойче кваліфікувалась як зрада батьківщини і тягла за собою по­карання — п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Тепер — приміщення державних уста­нов [372].