Зведений за проектом арх. О. Кривошеєва на за­мовлення оперного співака М. Михайлова. Будинок капітально реконстру­йовано у 1990-х рр.

Чотириповерховий, цегляний, з під­валом, двосекційний, складної П-подібної конфігурації у плані, зі зрізаними кутами. За функціонально-плану валь­ною структурою – типовий прибутко­вий будинок, в якому було по дві багатокімнатні квартири на поверсі біля сходових кліток, що мали парад­ний і чорний входи. На першому по­версі з боку вулиць Володимирської і Ярославового Валу містилося вісім крамниць. Архітектура будинку вирішена у стилі неоренесанс з вико­ристанням окремих рис бароко. Пер­ший поверх розчленовано великими вітринами, другий – оформлено рустом. Два верхніх поверхи об'єднано спареними колонами корінфського й пілястрами доричного ордерів. У під­віконних вставках, на постаменті ко­лон, в обрамленні лиштв вікон – ліп­ний орнаментальний декор. Балкони напівкруглої й прямокутної, форм оз­доблено металевими гратами. Вінчають будинок карниз зі спареними крон­штейнами у вигляді акантового листя і меандровий фриз. На рівні даху були типові для архітектури Києва 19 – поч. 20 ст. декоративні башти барокового характеру (одну з них на розі вулиць Володимирської та Ярославо­вого Валу відновлено 1994).

Будівля є невід'ємною частиною істо­ричного середовища заповідних ву­лиць поблизу Золотих воріт, у 1907–10 тут містилася приватна чоловіча гімназія священика М. Стельмашенка. У ній викладали: малюван­ня – київський архітектор М. Гарденій (1908), російську мову і словесність – П. Корольов (1908–09), батько видат­ного конструктора космічних кораблів С. Корольова. Пізніше розташовува­лась на Рильському пров., 10. При гімназії діяла Олексіївська церква. 1910 тут містився кінотеатр. 1914 в будинку поселився київський лікар-венеролог, проф. О. Лур'є. З осе­ні 1918 до поч. 1919 в його квартирі (№ 2) проживав двоюрідний брат Еренбург Ілля Григорович (1891–1967 ) письменник, публіцист і гро­мадський діяч. У цей період брав ак­тивну участь у літературному житті Києва, видав тут поетичну збірку «В смертну годину», відвідував зібран­ня клубу «ХЛАМ» (художники, літератори, артисти, музиканти), що роз­ташовувався на нинішній вул. Архітек­тора Городецького. Враження від пере­бування у Києві часів громадянської війни знайшли відображення на сто­рінках його творів: «Незвичайні при­годи Хуліо Хуреніто та його учнів», «Тринадцять трубок», «Рвач», «Люди, роки, життя» та ін.

У 1910-х рр. в будинку проживав Кованько Петро Леонідович (1876– ?) – економіст-фінансист, доцент Київ­ського університету (з 1909), з 1914 – професор Комерційного інституту, у 1920–30-х рр.– Інституту народного господарства. На еміграції працював в Інституті вивчення СРСР в Мюнхені.