Історична довідка:
Займає рядове положення у кварталі між вулицями Прорізною і Б. Хмельницького, відповідає стилістиці навколишньої забудови. Зведено за проектом арх. В. Ніколаєва. Власником споруди був професор кафедри політичної економії і статистики Київського університету А. Антонович. Триповерховий (з подвір'я – чотириповерховий), цегляний, з цокольним поверхом. Складається з двох зблокованих одноквартирних секцій, що мають роздільні сходові клітки. Перекриття дерев'яні. Композиція головного фасаду тридільна, з розташованим у центрі внутрішньоквартальним проїздом, фланкованим двома сходами. Центральна частина вирішена у вигляді ніші-екседри, до якої входять два балкони. Бічні частини увінчано фронтонами у формі кокошників. Фасад оформлено ритмом пілястрів, обрамлення вікон і декор стін мають характерну для російської архітектури 17 ст. форму, виконану фігурною цегляною кладкою. В огорожі балконів використано чавунне литво, в опорах центрального балкона – ковані металеві колонки, що становлять мистецьку цінність.
Один з найхарактерніших для першого етапу будівництва (1870–80-х рр.) прибуткових житлових будинків з індивідуальним творчим почерком архітектора. Частину приміщень будинку займала редакція щоденної літературно-політичної і економічної газети «Киевское слово». Виходила 1886–1905. Видавець-редактор – А. Антонович, з 1893 – В.Богданов, з серпня 1905 – В. Фіни, її активними співробітниками були члени Київського комітету РСДРП (меншовиків) В. Вакар і О. Шліхтер. Письменник О. Купрін надрукував тут у 1890-х рр. ряд оповідань, зокрема «Чудовий лікар», цикл «Київські типи» та ін. В газеті опубліковано казку «Звірячий бюджет» І. Франка, оповідання «Світло добра і любові», «Увінчаний співець» Олени Пчілки, галицькі пісні в перекладі С. Бердяєва. Один із співробітників газети – журналіст і адвокат М. Вертинський, який підписував свої фейлетони псевдонімом «Граф Ні- вер», деякий час проживав у цьому будинку на четвертому (мансардному) поверсі. Тут народився його син Вертинський Олександр Миколайович (1889–1957) – артист, поет, композитор. Про свій перший київський будинок згадує у книзі спогадів «Дорогою довгою...». У роки громадянської війни тут містився грузинський винний льох «Замок Тамари», назва якого згадується на сторінках роману М. Булгакова «Біла гвардія». На поч. 1930-х рр. в будинку діяло об'єднання літераторів «Комуна письменників», при якому працювала літературна студія «Контакт». Заняття в студії проводив київський поет М. Ушаков. Серед відвідувачів були поети А. Озеров, Я. Хелемський та ін. 1995 на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку О. Вертинському (ск. М. Рапай, арх. В. Дормідонтов). Тепер тут – установи, зокрема, Посольство Республіки Корея