Займає рядове положення у кварталі між вулицями Прорізною і Б. Хмель­ницького, відповідає стилістиці навко­лишньої забудови. Зведено за проектом арх. В. Ніколаєва. Власником споруди був професор кафедри політичної еко­номії і статистики Київського універ­ситету А. Антонович. Триповерховий (з подвір'я – чотири­поверховий), цегляний, з цокольним поверхом. Складається з двох збло­кованих одноквартирних секцій, що мають роздільні сходові клітки. Пере­криття дерев'яні. Композиція голов­ного фасаду тридільна, з розташованим у центрі внутрішньоквартальним про­їздом, фланкованим двома сходами. Центральна частина вирішена у вигляді ніші-екседри, до якої входять два бал­кони. Бічні частини увінчано фрон­тонами у формі кокошників. Фасад оформлено ритмом пілястрів, обрам­лення вікон і декор стін мають ха­рактерну для російської архітектури 17 ст. форму, виконану фігурною цег­ляною кладкою. В огорожі балконів використано чавунне литво, в опорах центрального балкона – ковані мета­леві колонки, що становлять мистецьку цінність.

Один з найхарактерніших для першого етапу будівництва (1870–80-х рр.) прибуткових житлових будинків з індивідуальним творчим почерком ар­хітектора. Частину приміщень будинку займала редакція щоденної літературно-полі­тичної і економічної газети «Киевское слово». Виходила 1886–1905. Видавець-редактор – А. Антонович, з 1893 – В.Богданов, з серпня 1905 – В. Фіни, її активними співробітниками були члени Київського комітету РСДРП (меншовиків) В. Вакар і О. Шліхтер. Письменник О. Купрін надрукував тут у 1890-х рр. ряд оповідань, зокрема «Чудовий лікар», цикл «Київські типи» та ін. В газеті опубліковано казку «Зві­рячий бюджет» І. Франка, оповідання «Світло добра і любові», «Увінчаний співець» Олени Пчілки, галицькі пісні в перекладі С. Бердяєва. Один із співробітників газети – журналіст і ад­вокат М. Вертинський, який підписував свої фейлетони псевдонімом «Граф Ні- вер», деякий час проживав у цьому будинку на четвертому (мансардно­му) поверсі. Тут народився його син Вертинський Олександр Миколайович (1889–1957) – артист, поет, компози­тор. Про свій перший київський буди­нок згадує у книзі спогадів «Дорогою довгою...». У роки громадянської війни тут мі­стився грузинський винний льох «За­мок Тамари», назва якого згадується на сторінках роману М. Булгакова «Біла гвардія». На поч. 1930-х рр. в будинку діяло об'єднання літераторів «Комуна пи­сьменників», при якому працювала літературна студія «Контакт». Заняття в студії проводив київський поет М. Ушаков. Серед відвідувачів були поети А. Озеров, Я. Хелемський та ін. 1995 на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку О. Вертинському (ск. М. Рапай, арх. В. Дормідонтов). Тепер тут – установи, зокрема, По­сольство Республіки Корея