Споруджений на замовлення купця І.-Н. Тульчинського. Первісно дво­поверховий, у радянський час над­будований. Ділянка, на якій розташо­ваний будинок, раніше входила до складу наріжної садиби на вул. Воло­димирській, 61/11; відокремлена у 1910. 1919-24 у будинку діяла мистецька студія з живописним і скульптурним відділеннями художньої секції єврей­ської культурно-просвітницької орга­нізації «Культурна ліга» (1918–25). Нею керували: у 1920 – скульптор Н, Аронсон, 1923–24 – скульптор і графік М. Епштейн. Тут навчалося багато дітей та юнаків, батьки яких загинули під час єврейських погромів. Мистецька студія організовувала ви­ставки у школах Києва, 1924 – в Аме­риці. У вересні 1921 тут було відкрито Музей пластичних мистецтв, в орга­нізації якого брали активну участь скульптор І. Чайков (пізніше заслу­жений діяч мистецтв РРФСР) і теа­тральний художник, вихованець Рису­вальної школи М. Мурашка Н. Шифрін (пізніше народний художник РРФСР). Внаслідок переслідування ліги з боку радянської влади припинили діяль­ність також художня секція і мисте­цька студія. Студію було реоргані­зовано у Другу державну єврейську індустріальну художню профшколу, якою завідував М. Епштейн. Мала п ять відділень: малярсько-декоративне, макетно-театральне, скульп­турне, граверне, фотографічне. Одно­часно тут діяла єврейська музична профшкола. З ліквідацією національ­них навчальних закладів у 1931 перетворені на звичайні школи. Тепер у будинку міститься медичний заклад