Триповерховий (первісно двоповерхо­вий), цегляний, на цокольному повер­сі, у плані близький до Г-подібного. Будинок був споруджений за проек­том академіка архітектури В. Сичу­гова для родини Шкотів, киян британ­ського походження. Після 2-ї світової війни надбудовано ще один поверх, заповнено проміжок між цим та су­сіднім (№ 32) будинками. В оформленні фасаду застосовано притаманний творчості В. Сичугова візерунок цегли, що нагадує вишивку. Облицювальна цегла утворила чарунковий карниз, лиштву вікон, ланцюжки рустів. Під час надбудови втрачено два симетричні цегляні обеліски у завершенні, що фор­мували силует споруди. Цокольний поверх призначався під торговельні приміщення, інші – під житло.

Тут у 1880-х рр. мешкав Образцов Ва­силь Парменович (1849 1920) – те­рапевт, професор Київського універ­ситету (з 1893), засновник київської терапевтичної школи. У цей час реакційне керівництво університету від­мовило В. Образцову через прогре­сивні громадські погляди у посаді приват-доцента, і він займався при­ватною практикою. Серед його пацієн­тів був відомий поет С. Надсон. У ли­стопаді 1886 під час лікування одного з хворих В. Образцов зробив відкриття, на основі якого було започатковано метод пальпації органів черевної порожнини та безпосередньої перкусії, що відіграло значну роль у діагностиці внутрішніх хвороб.

У 1910-х рр, в будинку містилася ре­дакція газети «Чехослов'янин» (чесь­кою мовою), в якій співпрацював чесь­кий письменник Я. Гашек. Тут про­живав редактор газети Швиговський В'ячеслав Францович.

Нині будинок займає установа.