Тут 1928–66 у квартирі № 15 жив і працював Терещенко Микола Івано­вич (1898 -1966) – поет і перекладач, автор понад 20 поетичних збірок і 50 книжок перекладів. За цей час написав такі поетичні збірки, як «Рес­публіка» (1929), «Порив» (1932), «Жни­ва» (1946), «В битвах і трудах» (1951), «Дружба» (1962), «Серце людське» (1962). Перекладав твори російських, білоруських письменників, поетів Схо­ду. Найбільша його перекладацька праця – антологія французької поезії, яка містить твори 250 поетів 11–19 ст. з біографічними довідками й короткими творчими характеристи­ками, Підготував «Літературний що­денник» – своєрідну енциклопедію світової літератури, що подає відо­мості про більше як 3,5 тис. письмен­ників усього світу.

1926–34 М. Терещенко був одним з редакторів щомісячного літературно-художнього і культурно-громадського журналу «Життя й революція». З серед. 30-х рр, – редактор відділу поезії у Державному літературному видав­ництві України. Неодноразово обирав­ся членом правління Спілки письмен­ників України. Під час Великої Віт­чизняної війни 1941–45 рр. був в евакуації у Ташкенті. 1973 посмертно відзначений літературною премією УРСР ім. М. Рильського.

1985 на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з барель­єфним портретом письменника (ск. І. Шаповал, худ. Ю. Улитько).

Тепер будинок перебудовано, в ньому містяться різні установи.