Споруджений за проектом інженера А. Лосського для домо­власника М. Фриця.

Чотириповерховий, цегляний, оформ­лений у стилі ренесанс.

На поч. 20 ст. був одним із центрів українського наукового, культурного та громадського життя. 1908–11 тут містилося бюро Українського науко­вого товариства (УНТ) у Києві, започаткованого наприкінці 1906 з ініціа­тиви і під головуванням Грушевського Михайла Сергійовича (1866–1934) – історика, громадсько-політичного дія­ча, професора Львівського універси­тету, голови Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) у Львові. Серед фундаторів УНТ були співробітники часопису «Киевская старина», пере­важно члени Старої Громади, Това­риство засноване з метою розвитку науки українською мовою, насамперед українознавства, видавало з 1908 «За­писки» (за редакцією М. Грушевсько­го), проводило дослідницьку й популя­ризаторську роботу. 1908 у товаристві налічувалось 54 дійсних членів. Серед них відомі вчені, письменники, куль­турно-громадські діячі: Д. Багалій, М. Біляшівський, Б. Грінченко, В. Ікон­ников, І. Каманін, О. Косач, А. Крим­ський, О. Лазаревський, О. Левиць­кий, А. Лобода, В. Науменко, В. Перетц, М. Петров, В. і Д. Щербаківські, В. Щер­бина та ін. Засідання товариства, пуб­лічні лекції відбувалися в Україн­ському клубі (вул. Володимирська, 42), куди 1911 було перенесено основну діяльність УНТ.

У липні 1908 – листопаді 1912 у будин­ку містилася редакція найвизначні­шого на той час українського журналу «Літературно-науковий вістник». За­снований 1898 у Львові з ініціативи М. Грушевського як видання НТШ.

1907-–14 і 1917–19 виходив у Києві за редакцією вченого, який опубліку­вав у журналі чимало своїх беле­тристичних творів, публіцистичних статей, рецензій тощо. Навколо місячника згуртувалися найкращі літератур­ні сили з усіх теренів України. З ре­дакцією співробітничали В. Винни­ченко, М. Вороний, Б. Грінченко, О. Грушевський, В. Дорошенко, А.Кримський, В. Леонтович, В. Липин- ський, А. Ніковський, В. Садовський, М. Стасюк, Л. Старицька-Черняхівська, Леся Українка, Г. Чупринка, К. Широцький та ін. 1911–13 у будинку пра­цювала також книгарня журналу. Пізніше редакція «Літературно-науко­вого вістника» містилася на вулицях Прорізній, 20 і Ярославів Вал, 36.

1909–12 у будинку розташовувалися редакції популярних ілюстрованих тижневиків — для селян і робітників «Село» (1909—11) і створеного 1911 М. Грушевським на його основі «За­сіву». Видання формували І. Малич і Г. Ямпольська, співробітниками були М. Гехтер, В.Дорошенко, Ю. Тищенко (Сірий), П. Стебницький, М. Шаповал.

1912 редакцію було перенесено на сучасну вул. Димитрова, 6.

1908–13 тут містилися книгарні НТШ, якими завідував Тищенко (Сірий) Юрій Пилипович (1880–1953) – ви­давець, публіцист, громадський діяч. 1907–18 проводив у Києві справи Укра­їнської видавничої спілки, заснова­ної 1898 у Львові, «Літературно-нау­кового вістника», газет «Село» і «За­сів», завідував книгарнями НТШ у Хар­кові і Катеринославі. 1908–13 був управителем будинку родини Грушевських на вул. Паньківській, 9, де й мешкав. Разом з В. Винниченком і Л. Юркевичем заснував 1907 ви­давництво «Дзвін», був його ди­ректором.

1911–13 у будинку діяло Українське товариство сприяння науці, літературі та штуці, засноване 1904 за участю М. Грушевського у Львові, 1908 пере­несене до Києва.

У 1900-х рр. тут проживав Я. Гольденвейзер – адвокат, літератор, який 1905 очолював Київське літературно-артистичне товариство.

1963 на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку В. Васнецову (по­милково, насправді він проживав у № 32, 36, 42).

Тепер у будинку державна установа.