Комплекс споруд інституту складається з шести будинків (трьох основних корпусів і трьох допоміжних), споруджених у 1964-1970-х рр. Утворений 1958 на базі Інституту машинознавства і сільськогосподарської механіки АН УРСР як Інститут ливарного виробництва АН УРСР, з 1963 - Інститут проблем лиття АН УРСР, з 1996 - Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України.

В головному корпусі (тепер — лабораторний) споруджений 1964 на червоній лінії забудови вулиці, на перетині з вул. Академіка Кржижановського; триповерховий, цегляний) 1964-72 працював Горшков Андрій Андрійович (1898-1972) - учений у галузі ливарного виробництва, чл.-кор. АН УРСР (з 1957), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1969). В інституті з 1958, у 1958-62 - його перший директор. 1963-69 - завідувач відділу, в наступні роки – науковий консультант. Здійснив численні дослідження в галузі технології виробництва чавунних загартованих валків, виливниць, литва для металургійного устаткування. Вивчав властивості деревно-вугільних і коксових доменних чавунів, питання металургії вагранкового процесу. Зробив значний внесок у розвиток теорії модифікації чавуну, запропонував засоби поліпшення технологічних властивостей і методів використання в ливарному виробництві бентонітів України. Кабінет ученого містився на третьому поверсі (тепер кімната № 263).

1991 на стіні будинку, що виходить на вул. Академіка Кржижановського встановлено бронзову меморіальну дошку акад. АН УРСР Василенку Андрію Овер’яновичу (1891- 1963) - директору Інституту машинознавства і сільськогосподарської механіки АН УРСР (1944- 58), на базі якого 1958 було утворено Інститут ливарного виробництва АН УРСР.

1992    на центральній прохідній цього ж корпусу встановлено бронзову меморіальну дошку на пошанування А. Горшкова (ск. Г. Неспосудний) [561].