Житловий будинок, 1909 (архіт ). Вул. Велика Житомирська, 25/2

На наріжній ділянці, фіксує перехрестя з вул. О. Гончара. У 2-й пол. 19 ст. тут стояв одноповерховий дерев'яний будинок, в якому жила мати відомого поета С. Надсона (не зберігся). Існуючий будинок зведено за проектом арх. І Бєляєва як прибутковий для інженера шляхів сполучення гласного Міської думи В, Демченка. Це найвищий будинок у тогочасній забудові вулиці.

Шестиповерховий, цегляний, з цокольним ярусом і підвалом, двосекційний, з ліфтами, зблокованими під гострим кутом Великі квартири (по дві на секцію) містилися з боку вул Великої Житомирської. Перекриття плоскі, в оформленні фасадів використано сіро-жовту лицьову цеглу в поєднанні з фактурним гранітним облицюванням першого й цокольного поверхів. Архітектура фасадів вирішена в лаконічних формах раціонального модерну. Фасад з боку вул. Великої Житомирської симетричний, з центральним прямокутним еркером над входом, з боку вул. О. Гончара - асиметричний. Пластику фасадів формують розкріновки, що завершуються невисокими щипцями. різноманітні за формою еркери, поєднання прямокутних, лучкових (на сходових клітках) і аркових прорізів (на першому і п'ятому поверхах). Вузьке зрізане наріжжя акцентовано балконами й аттиком. Вінцева частина будинку виділена геометричним орнаментом цегляної кладки у міжповерховому поясі й простінках вікон На сходовій клітці, шо виходить на вул. Велику Житомирську, збереглися масивні вишукані дерев'яні двері, виготовлені у стилі модерн із різьбленими зображеннями квітів, а також мармурові сходи вхідного тамбура а дерев'яною огорожею.

Неяскраве оформлення фасадів характеризує раціональну течію в домобудуванні Києва на рубежі століть.