Споруджений як прибутковий будинок І. Роговської інж. Й. Зекцером, який повторив стилістику фасаду й архітектурні деталі, раніше застосовані для будівлі на бульв. Т. Шевченка, 4. Має оригінальні об'ємно-просторову структуру та інженерне вирішення, що дало змогу максимально використати ділянку.

У 1990-х рр. капітально реконструйований зі зміною первісного планування й оздоблення квартир. Шестиповерховий з боку вулиці, семиповерховий з боку подвір'я, цегляний, з підвалами, у плані П-подібний, односекційний.

П’ять верхніх поверхів розташовані вище рівня тротуарів, нижній освітлюється через влаштовані вздовж головного і дворового фасадів глибокі приямки (шир. 3 і 7м). У бік Дніпра звернені великі, частково засклені для влаштування зимових садів веранди (6,4х6,4 м) на стовпах, захищені з обох боків виступаючими об'ємами чорних сходів. Залежно від поверху рівень комфортності й кількість квартир (2 або 4) були різними. Будинок мав водяне опалення, водогін, каналізацію, електроосвітлення, ліфти на головних і чорних сходах. У перекриттях застосовано бетон. Композиція головного фасаду симетрична, підкреслена двовіконними розкріповками, розташованими на осі входу і по краях фасадної стіни. В архітектурному оформленні широко використано декоративні можливості цегляної кладки, у т. ч. мотиви неоросійського стилю кін, 19 ст. – трилопатева арка центрального щипця, аркатура фриза, арковий портал входу, спарені вікна-біфорії. Пишне оформлення інтер'єрів було виконано у стилі модерн (металеві огорожі сходів, рослинні орнаменти обрамлень фриза й ліплення стін). В обробці приміщень були застосовані мармур для підлоги, сходів, підвіконь та облицювання камінів, набірні паркети, дзеркала.

Споруда є прикладом багатоквартирного будинку для заможних квартиронаймачів, серед інших житлових будівель рубежу століть відзначається оригінальним архітектурно-конструктивним вирішенням.

У 1910-х рр. у квартирі № 8 з дев'яти кімнат жив Добрий Абрам Юрійович – голова правління Київського відділення Російського банку для зовнішньої торгівлі, віце-голова Південно-Західного відділення Російської експортної палати, член правління Всеросійського товариства цукрозаводчиків. 1918 – член фінансової комісії УНР, яка проводила переговори з представниками Німеччини про торговельну угоду. Арешт А. Доброго у квітні 1918 за наказом міністра внутрішніх справ М. Ткаченка спричинився до конфлікту між УЦР і німецьким командуванням.

У будинку (квартира № 4) мешкав член правління Київського земельного банку, діяч Київського доброчинного товариства П. Скорделлі [269].