На червоній лінії забудови вулиці. Складається з фасадного житлового будинку і флігеля. Чоловий корпус північним брандмауером повернутий до курдонера, що утворився внаслідок зносу сусіднього будинку. 1897–98 за проектом арх. О. Кривошеєва зведено триповерховий, цегляний, односекційний будинок. На поч. 20 ст. надбудовано ще один поверх. Чотириповерховий з підвалом, прямокутний у плані. Первісне планування квартир (по дві на поверсі) змінено пізнішими перебудовами. Симетрія головного фасаду виявлена за допомогою широкої центральної і двох вузьких бічних розкріповок, оформлених плоскими лопатками. Рівну поверхню стіни розбито різними за пропорціями прямокутними прорізами, прикрашено ледь позначеним цегляним декором та ліпними орнаментальними вставками. Декоративне вбрання фасадів та інтер'єрів стримане. У тиловій частині ділянки розміщено триповерховий з підвалом флігель.

1912–14 у цьому будинку жив Бобинський Генріх Антонович (1861-1914) піаніст, композитор, педагог. 1893–1913 вів фортепіанний клас у Київському музичному училищі Російського музичного товариства. Серед його учнів – піаніст і педагог С. Тарновський. 1913 брав участь у створенні Київської консерваторії, став одним із перших її професорів. 1914 повернувся до Варшави, де й помер. Автор творів для симфонічного оркестру, фортепіанних п'єс.

З 1919 до поч. 1920-х рр. у будинку мешкав Кондратюк Юрій Васильович (справж. – Шаргей Олександр Гнатович; 1897–1942) – учений-винахідник, один із розробників теорії ракетної техніки та космічних польотів. 1919 вдруге був мобілізований до білої армії. Тут, у квартирі № 12, переховувався в сім'ї своєї мачухи О. Кареєвої; втік до містечка Сміла. 1921, щоб уникнути репресій, взяв ім’я померлого Ю. Кондратюка. Жив на випадкові заробітки, одночасно працював над рукописом «Тим, хто буде читати, щоб будувати», в якому стисло виклав свої оригінальні ідеї міжпланетних космічних польотів. За свідченням американських вчених, ці ідеї було використано у проекті «Аполлон» при здійсненні висадки астронавтів США на місячну поверхню.

1908–10 в цьому будинку мешкав Ярон Сергій Григорович (1850–1913), адвокат і журналіст, гласний Думи, один із засновників Київського вільного пожежного товариства. 1910 анонімно видав книжку «Київ у вісімдесятих роках. Спогади старожила». Автор багатьох рецензій, які були надруковані у газетах «Заря», «Киевлянин», «Киевское слово», «Жизнь и искусство», книжки «Спогади про театр».

На поч. 20 ст. у будинку мешкала Давидович Софія Миколаївна – секретар Фребелівського товариства. 1908, 1911, 1912 у неї гостювала племінниця – саратовська гімназистка Т. Лаппа, яку С. Давидович познайомила з майбутнім письменником М. Булгаковим. У 1913 вони повінчалися у Києві (були у шлюбі до 1924) [280]