Комплекс споруд складається з п'яти корпусів, побудованих для інституту в 1960 — 70-і рр. Заклад заснований 1960 як Український науково-дослідний інститут експериментальної та клінічної онкології МОЗ УРСР, з 1971 — Інститут проблем онкології АН УРСР, з 1991 Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології АН України (тепер НАН України). У 1978 інституту присвоєно ім'я акад. АН УРСР Р. Кавецького.

У головному (лабораторному) корпусі інституту, спорудженому на поч.1960х рр. на червоній лінії забудови вулиці (чотириповерховий, цегляний, на рівні другого поверху з'єднаний переходом з п'ятиповерховим корпусом, спорудженим у 1970-х рр.), працювали: засновник і перший директор інституту Кавецький Ростислав Євгенович (1899— 1978) - патофізіолог-онколог, акад АН УРСР (з 1951), заслужений діяч науки УРСР (з 1960), директор Інституту клінічної фізіології АН УРСР (1946—52) і голова Відділів АН УРСР (1952—61,1962—66). Під час роботи у цьому будинку - директор зазначеного закладу (1960—78). Відзначений Державними преміями УРСР (1972, 1981—посмертно), премією ім. О. Богомольця АН УРСР (1964).

Під його керівництвом інститут став центром досліджень з найбільш актуальних питань онкології й однією з провідних наукових установ країни з проблем канцерогенезу та взаємодії організму і пухлин. Р. Кавецький — один з видатних вчених, які розробляли проблему раку. Разом з колективом інституту зробив значний внесок у розкриття сутності пухлинного процесу, виявлення причин і механізмів його виникнення, накреслив і розробив шляхи запобігання і комплексного лікування злоякісних новоутворень. Засновник української школи онкологів експериментального профілю.

Робочий кабінет ученого містився на третьому поверсі (тепер кімната № 115). У 1979 тут відкрито меморіальну кімнату-музей Р. Кавецького.

Пінчук Вадим Григорович (1930—96) — патологоанагом-онколог, акад. АН УРСР (з 1991). В інституті — з 1961. 1966—70—завідувач лабораторії, з 1971      — завідувач відділу і заступник директора, 1979—96 — директор інституту. Відзначений Державною премією УРСР (1981), премією ім. О. Богомольця АН УРСР (1979). Досліджував проблеми цитології, радіобіології та експериментальної онкології. Наукові праці присвячено питанням патанатомії променевої хвороби, ультраструктури пухлинних клітин людини і тварин, вивченню механізмів канцерогенезу, дії хіміотерапевтичних препаратів на пухлинну клітину й ін.

Працював у кабінеті директора й у кімнаті № 45 на другому поверсі.

У цьому будинку працював також 1977-87 завідувачем відділу чл.-кор. АН УРСР Затула Дмитро Григорович (1923 - 87), у 1970—77 в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д. Заболотного АН УРСР, його директор 1972—77.

1981 на фасаді будинку на пошанування Р. Кавецького встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом ученого (ск. О. Скобликов, арх. К.Сидоров) [540].