Історична довідка:
Курені́вське кладови́ще — одне з міських кладовищ Києва. Розташоване в Подільському районі, у місцевостіКуренівка, між Сирецькою вулицею і залізницею.
Кладовище виникло в XIX столітті. Щодо точної дати заснування джерела вказують різні роки: 1848[2], 1868[3](Л. Кудрявцев подає дату 1825[4]). Було створене як кладовище села Куренівка. У 1929 році перетворено на один із міських некрополів Києва. Найдавніша (східна) частина — переважно православна (з окремими інтернаціональними ділянками). У 1955 за рахунок перенесення поховань із ліквідованого Лук'янівського єврейського кладовища почато створення єврейської частини кладовища, що в 1956—1957 виконувала функцію основного єврейського некрополяКиєва.
1957 року офіційно закрите для нових поховань (дозволялося підзахоронювати прах померлих тільки в урнах до могил родичів)[5]. У 2005 році статус кладовища змінено на «напівзакрите» (відкрите «для повторного поховання труни в родинну могилу»)[6].
На православній частині, зокрема, поховані:
- Будяк Юрій Якович (1878—1942), український письменник, автор віршів, п'єс, спогадів, статей, рецензій, творів для дітей. Окремими виданнями вийшло 20 книг. Був репресований у 30-х роках. На могилі — стандартний мозаїчний обеліск із чорною мармуровою дошкою.
- Подій Тимофій Федорович, диспетчер Київського річкового порту, секретар підпільного Подільського райкомуКП(б)У, що діяв під час нацистської окупації Києва [8]. На його честь названо пасажирський теплохід на Дніпрі [9].
- Довженко Петро Семенович (пом. 1942), батько Олександра Довженка. Поховання втрачене.
На Куренівському кладовищі був похований Красицький Фотій Степанович (1873—1944), український художник, внучатий небіж Тараса Шевченка. В 1963 останки Ф. Красицького на прохання родичів перенесено на Байкове кладовище. Тут же похована й дочка Ф.Красицького Галина, також художниця.
Неподалік головного входу розташований меморіал радянських солдатів і офіцерів, які загинули в роки німецько-радянської війни 1941—1945 під час боїв за Київ (серед похованих — 32 невідомих).
На єврейській частині, зокрема, поховані:
Є декілька усипалень (склепів) цадиків і рабинів, зокрема, тут похований цадик Ш.-Б. Тверський із Чорнобильської династії [11]. Кілька символічних надгробків на честь розстріляних у Бабиному яру в 1941 році.
Нині на кладовищі налічується близько 17000 могил, з яких приблизно третина — єврейські[7]. Куренівське кладовище згадується в романі-документі Анатолія Кузнецова «Бабин яр», у романі Тимура Литовченка«До комунізму залишалось років п'ятнадцять-двадцять».