1912 після смерті власника, згідно з йо­го заповітом, майно успадкувала його дружина Г. Рутковська. 1916 вона про­дала садибу лікарю Я. Менському, в якого її придбав у вересні 1917 дворя­нин Ф. Васильківський. Значних змін та перебудов протягом свого існування будинок не зазнав.

Триповерховий з підвалом, цегляний, у плані Т-подібний, односекційний, з па­радними і чорними сходами та проїздом у двір. Чоловий фасад нетинькований, пофарбований у два кольори (світ­лим виділено вертикальні елементи). Підвальні приміщення освітлюються че­рез приямки. Бічні стіни-брандмауери скошені відносно фасадної площини. Багатосхилий дах на дерев'яних крок­вах вкритий бляхою. Міжповерхові пе­рекриття пласкі, по дерев'яних балках. Зведений у формах історизму з вико­ристанням ренесансних елементів (сти­лізацій). Симетричну композицію чоло­вого фасаду дещо порушує отвір дво­рового проїзду. Центральну вісь під­креслено ризалітом невеликого виносу, декорованим на другому й третьому поверхах здвоєними тричвертєвими колонами композитного ордера. Бічні ризаліти аналогічного виносу фланко­вано такої ж висоти пілястрами. Поміж ризалітами на другому й третьому по­верхах розташовані балкони з метале­вою огорожею. Центральний вхід ак­центовано рустованим порталом, його арковий отвір завершено профільова­ним архівольтом. Перший поверх вирішено стримано; другий та третій оздоблено ліпленим декором, зокрема картушами на колонах та пілястрах. Вікна трьох типів: прямокутної форми з клинчастими цегляними перемичка­ми (перший поверх), прямокутної фор­ми з перемичками на металевих прого­нах (другий поверх) та півциркульні (третій поверх). На першому поверсі — замкові камені клинчастої форми; на другому — з двома видами ліпленого декору; на третьому (в ризалітах) — у вигляді лев'ячих маскаронів. На треть­ому поверсі підвіконні фільонки при­крашені ліпленими вставками. Цент­ральний ризаліт акцентовано аттиком складної форми з арковим вікном. Мо­тив горизонталей підкреслено міжпо­верховими гуртами та широким, склад­ної форми вінцевим карнизом, який крім орнаментальних вставок має по­ясок сухариків, що продовжується по всьому периметру споруди. На дворо­вому фасаді цей мотив застосовано та­кож у міжповерхових гуртах.

Дворовий фасад спрощений, з симет­рично розташованими балконами, пли­ти яких спираються на дві суміжні стіни.

Центральна сходова клітка з ліхтарем денного освітлення має тримаршові консольні гранітні сходи та майданчи­ки на металевих балках з проміжними цегляними склепіннями. Чорна сходова клітка — двомаршова, темна, з'єднана з підвалом та горищем.

Інтер'єр будинку оформлено утилітарно. Стіни в сходовій частині мають панелі, пофарбовані олійною фарбою, підлога на сходах — цементна, огорожа сходів - металева з дерев'яним поруччям. Будинок — зразок характерної житло­вої для кін. 19 — поч. 20 ст. односекційної забудови, виконаної у формах неоренесансу.

В 1994 році указом Президента України "Про Програму розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні" був внесений в перелік будівель, що можуть бути використані після реконструкції першочергових об'єктів матеріальної бази для здійснення дипломатичної діяльності у м.Києві.

На кінець 2015 року будинок перебуває в напівзруйнованому стані, реконструкція не проводиться.