Биков Леонід Федорович - народився 12 грудня 1928, с. Знаменське (нині у складі смт. Черкаське), Слов'янський район, Артемівська округа, УРСР - помер 11 квітня 1979, поблизу Димера, Київська область, УРСР) — радянський актор, режисер і сценарист, заслужений артист УРСР (1958), заслужений артист РРФСР (1965), народний артист УРСР (1974). Закінчив акторський факультет Харківського державного театрального інституту (курс Д. Антоновича). У кінематографі дебютував у фільмах «Переможці» (1952), який не вийшов на екрани, та «Доля Марини» (1953). Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінаціях «Перші премії за художні фільми» та «Найкраща чоловіча роль» за 1974 рік, Лауреат державної премії УРСР (1977) тощо. 

З 1975р. працював на кіностудії ім. О. Довженка над створенням кінофільму «Ати-бати, йшли солдати...» (1977- рік виходу на екран), у якому був режисером-постановником і одночасно виконавцем головної ролі. У березні 1977 за цей фільм та за кінофільм «У бій ідуть тільки „старики"» (1974) удостоєний Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка у галузі кінематографії. Автор кіносценарію «Прибулець» (1979). 

2001 року в Києві було відкрито пам'ятник Військовим льотчикам, зразком для скульптури якого став кінообраз Леоніда Бикова. На честь Бикова названа одна з вулиць Києва та астероїд.

У вказаному будинку митець проживав на десятому поверсі у чотирикімнатній квартирі № 162. 

https://uk.wikipedia.org/wiki/Биков_Леонід_Федорович