Під час реконструкції парку в 1980-х рр. пагорб під альтанкою перетворено на круглий у плані стилобат, забрукований уламками гранітних блоків та оперізаний шістьма сходинками. Тоді ж влаштовано підпірну стінку, що віддалила споруду від схилу, захищаючи альтанку від зсуву. Композиційно альтанка вирішена як десятикутне, видовжене паралельно схилу шатро, що спирається на 14 чавунних колонок, між якими встановлено огородження. Оформлення колонок витримано в ордерній системі, з псевдоєгипетськими капітелями. Шість колонок мають у нижній частині круглі отвори, що могли правити за ринви. Кожна з колонок має з двох боків прямокутні вертикальні напливи, певно, призначені для закріплення вставної дерев'яної заскленої рами. Вгорі колонки з'єднано напівциркульними чавунними перемичками, декорованими в дусі «арабесок». Аналогічно прикрашено чавунні кронштейни, на які спираються металеві крокви даху — парасольки. Звис даху оздоблено візерунчастим чавунним підзором. Так само декоровано гребінь даху, обмежений двома тонкими шпилями. Між колонками встановлено металеве огородження у вигляді глухого парапету. Кожне його прясло — сталевий лист, приклепаний до прямокутної рами з кутового заліза і перехрещений ззовні по діагоналях залізними смугами з круглою накладкою посередині. На огородженні було дерев'яне поруччя.

Альтанка є зразком малої архітектурної форми 2-ї пол. 19 ст. [1091].