Рєпін Ілля Юхимович (1844—1930) — художник, дійсний член санкт-петербурзької Імператорської АМ (з 1893), її професор (1894—1907), член Товариства передвижників (з 1878). Родом з України. 1867, 1876—77 жив у Чугуєві, 1880 і 1882 приїздив до Києва. Українська тематика знайшла відображення у багатьох творах митця, який приятелював з відомими діячами української культури, підтримував діяльність рисувальних шкіл у Києві (М. Мурашка), Харкові (М. Раєвської-Іванової), Одесі.

Бронзову постать митця на повний зріст встановлено на невисокому постаменті зі світло-сірого граніту, на чоловому боці якого стилізований під факсиміле підпис І. Рєпіна. Пам'ятник відтворює стан цілковитої захопленості митця творчим задумом. Водночас скульптор підкреслив його зібраність, внутрішню напругу. Цьому значною мірою сприяє манера ліплення. Опуклі об'єми криють у собі енергію пульсування думки. Проробляючи деталі, автор розраховував на сприйняття їх з близької відстані. Про це свідчить моделювання обличчя, досить деталізованого та конкретного, покликаного передати і риси зовнішності молодого Рєпіна, і його вдачу, і швидкоплинні переживання.