У тилу міститься чотириповерховий флігель, зведений одночасно з основним корпусом, утворюючи разом з ним т. зв. подвір'я-колодязь.
П'ятиповерховий, цегляний, з підвалом, П-подібний у плані, є типом житла з периметральною забудовою ділянки. Через перепад рельєфу праворуч над широким проїздом на подвір'я та двома великими вітринами (раніше там містилася молочарня «Білоцерківська») влаштовано антресольний поверх з трьома похилими віконними прорізами з заокругленими верхніми кутами. Основним організуючим стрижнем симетричної композиції фасаду є сходова клітка, виділена розкріповкою, що включає головний вхід, акцентований широким карнизом на масивних кронштейнах, між якими орнаментований фриз з ритмічно розташованими хвилями пелюсток та мушлями. Над входом — три вузьких, витягнутих по вертикалі прямокутних вікна, над якими на рівні другого поверху був балкон (збереглися тільки кронштейни та залишки балконної плити). Вище — квадратний віконний проріз, над ним тридільне кругле вікно. Розкріповку завершено дугоподібним аттиком з трьома вузькими напівциркульними вікнами горища. Рустований цоколь відокремлено від основної площини стін карнизним поясом, вище фасад розчленовано по горизонталі смугами орнаменту. Балкони різного розміру: на другому, четвертому та п'ятому поверхах — неширокі на три вікна, на третьому — від центральної частини до краю фасаду. По боках будівлі, над балконами останнього поверху — прямокутні аттики з круглими нішами. У нішах, можливо, були декоративні елементи, тепер вони закладені цеглою. Два вікна третього поверху, що прилягають до центру, виділено лиштвами з розкріпованими лучковими сандриками. Застосування в оформленні будинку елементів історичних архітектурних стилів свідчить, що автор проекту зазнав впливу традицій еклектизму. Загальний архітектурний стиль будівлі — модерн — позначився на елементах дрібного декору: балконних ґратах, дверних та віконних ручках тощо, виконаних спеціально для цього будинку. На балконних гратах другого і третього поверхів фігурне кування дуже дрібне, на четвертому і п'ятому поверхах — більше й виразніше. Фасад оздоблено схожими елементами, що повторюються,— вертикальними металевими стояками з нанизаними на них кільцями. Нижчий балкон оформлено найбільш вишукано. З боку подвір'я фасад утилітарний, функції декору виконують фігурні ґрати балконів, вписаних у стики стін по наріжжях споруди. Планування будинку секційне. На кожному поверсі по дві квартири з великими квадратними передпокоями, навколо яких розміщується по шість кімнат у правому крилі будинку і по п'ять — у лівому. Із кухонь усіх квартир є виходи на сходову клітку чорного ходу. Будинок споруджено з високим рівнем комфортності: електроосвітленням, центральним опаленням, водогоном, каналізацією, ліфтом.
Значну мистецьку цінність мають багаті ліпні оздоби, що збереглися на плафонах у житлових приміщеннях і на стелі над сходовою кліткою. Композиція та форми ліпного декору в усіх кімнатах різні, хоча й схожі за стилем. Геометризовані орнаменти, поєднані з рослинними у найрізноманітніших варіантах, надають своєрідності кожному приміщенню. Художньо виконано навіть півтораметрові чавунні радіатори центрального опалення, виготовлені, очевидно, за спеціальним замовленням фірмою «Бонадурер», встановлені на вишуканих підставках у вигляді левиних лап із чавуну високої якості. Ребра радіаторів — з рослинним орнаментом тонкого лиття. Інтер'єр сходової клітки з розташованою тут шахтою для ліфта також зазнав впливу стилю модерн, в якому виконано поруччя, двері на кожному поверсі ліфтової шахти. Характерні для стилю модерн також великі засклені двері центрального під'їзду з плавно заокругленими верхніми кутами і клітчастою рамою для скла.
Будинок є одним із яскравих зразків стилю модерн у Києві і має значну історико-архітектурну та мистецьку цінність [483].